Блокада і нафта: що означає ескалація США – Іран для зростання доходів Росії
Для України критично важливо, щоб криза була короткою і не призвела до довготривалого дефіциту нафти, надприбутків РФ та кризи санкційної коаліції.
Удари США та Ізраїлю по об’єктах Ісламської Республіки Іран наприкінці вчора року вже призвели до найсерйознішої загрози глобальній нафтовій логістиці з часів "танкерної війни" 1987–1988 років. Для України ключове питання — не політичний результат в Ірані, а тривалість кризи і її вплив на нафтові ціни, адже саме це визначає здатність РФ фінансувати війну.
Вчора КВІР фактично оголосив радіоблокаду Ормузької протоки.
Що це таке?
Корпус вартових почав транслювати повідомлення на міжнародному морському каналі VHF Channel 16 (156.8 MHz), що "прохід через протоку заборонено".
Важливо зрозуміти, що це не класична блокада у юридичному та військовому сенсі. Адже класична блокада передбачає мінування фарватеру, фізичне перекриття кораблями, формальне оголошення через Міжнародну морську організацію (IMO).
Натомість Іран застосував VHF-блокаду — правову "сіру зону".
Радіокоманда сама по собі НЕ ПЕРЕКРИВАЄ шлях фізично, але автоматично робить прохід НЕЗАСТРАХОВАНИМ, оскільки страховики Lloyd’s of London і UK P&I Club визнають маршрут "war risk zone".
А без страхування танкер вартістю $80–120 млн і вантажем до $200 млн не може здійснювати рейс.
Це вже має практичні наслідки.
Японські судноплавні компанії Nippon Yusen (NYK Line), Mitsui O.S.K. Lines і Kawasaki Kisen Kaisha (K Line) наказали танкерам чекати поза протокою. За даними системи AIS (Automatic Identification System), танкери LNG Bonito LNG, Al Ghariya і кілька VLCC класу (Very Large Crude Carrier) розвернулися біля входу в протоку з боку Оманської затоки.
Можете поглянути на скрін мапи.
Трикутники – танкери, що рухаються, кружечки – стоять.
Чому Ормузька протока така критична для світу і чому її легко заблокувати? Ормузька протока — вузький морський коридор між Іраном і Оманом, що з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Її ширина протоки — 33 км. Але! Ширина власне судноплавного коридору — лише 3 км (!!!) в кожному напрямку. Й через вузьке місце проходить близько 20–21 млн барелів нафти на день, приблизно 20% світового споживання.
Через неї проходить майже весь експорт Катару LNG (а це — 77 млн тонн на рік). Багато країн критично залежні від цього маршруту: Саудівська Аравія (експорт з Ras Tanura); Ірак (Basra Oil Terminal); Кувейт; ОАЕ (порт Fujairah частково обходить протоку); Катар й власне сам Іран.
Головні покупці — Китай (понад 11 млн барелів на день імпорту), Індія (5 млн барелів), Японія і Південна Корея.
Навіть часткове порушення руху викликає глобальний шок.
Важливо: удари були нанесені у суботу — коли біржі ICE (Лондон) і NYMEX (Нью-Йорк) закриті. Це означає, що повний ціновий ефект буде видно лише після відкриття торгів.
Ключове питання для України — тривалість кризи
Сценарій 1. Коротка криза (найкращий для України). Причому, політичні обриси швидкого рішення тут нам байдужі (умови з поточним керівництвом, реставрація монархії, демократичний транзит).
Ціна Brent короткостроково зростає до $80. Urals піднімається до десь $65.
Зараз дохід РФ: 4.7 млн × $65 = $305 млн/день
Додатковий дохід в такому сценарії $23 млн/день, тобто десь
$160 млн за тиждень. Це не критична сума для фінансування війни.
А після деескалації ціни можуть повернутися до $70 Brent, як це вже було влітку минулого року.
Постріляли – розійшлися.
Сценарій 2. Тривала криза, але без руйнування нафтової інфраструктури. Попри перший шок режим ІРІ залишається й переходить до спротиву. Сторони обмінюються ударами по військовій інфраструктурі, не чіпаючи енергетичну.
США намагається організувати конвої для безпечного руху танкерів, але вони постійно атакуються дронами та ракетами.
Страхування танкерів та фрахт дуже сильно зросли.
ОПЕК+ приймає частково ефективні заходи (консультації вже почалися, на зустрічі у неділю ОПЕК+ обговорить збільшення видобутку на 411 000 барелів на день або більше, що перевищує початкові очікування у 137 000 барелів на день.) з нарощування видобутку в країнах далеких від конфлікту й частково перекриває дефіцит.
Голоси за зняття санкцій з РФ посилюються, але помірно. Фактично, тільки Угорщина та Словаччина активно це підгримують – проте Єврокомісії вдається тримати свій курс .
Зараз Іран експортує зараз приблизно 1.5 млн барелів на день. З них 90% — до Китаю. Тож, якщо ці поставки припиняються, РФ може зайняти більшу цього сегменту. В таких умовах Brent стабілізується на рівні $90, а Urals піднімається до $80.
Додатково Росія отримує $94 млн/день, тобто $660 млн/тиждень.
Дисконт Urals до Brent може скоротитися з нинішніх ~$13 до $5 або навіть нижче.
Сценарій 3. Масштабна ескалація і фактичне перекриття протоки. Найгірший для України.
Сторони задля пошуку "срібної пулі" та красивих кадрів для ТВ з соцмережами, масово атакують енергетичні об’єкти один одного: свердловини, нафтосховища, НПЗ, нафтоналивні термінали в портах, танкери.
Перші ж дні війни показали що стан ПВО монархій заливу не зможе це зупинити такі дії. Танкерний рух в регіоні практично зупиненено. Конвої американських суден практично не рятують ситуацію. Після загибелі десятків моряків (фото широко розтиражовані) на судна просто неможливо знайти екіпажі.
Втрата поставок до 15–20 млн барелів на день (лише незначно компенсується ОПЕК). Brent може зрости до $110-120 а Urals може продаватися по $100-110.
Додатковий дохід РФ 4.7 млн × $110 = $517 млн/день, або 1.6 млрд на тиждень.
Щоденно з'являються чутки та реальна інформація про розширення зацікавленості нейтральних країн у російській нафті (Японія, Південна Корея, Пакістан, Таїланд, Індонезія, Сінгапур). Всі рухи Індії по відмові від російської нафти зупинено.
В Європі через зростання цін на паливо за відміну санкцій рішуче виступає весь пропутінський правий інтернаціонал. Крім власне Орбана та Фіцо, з різкими заявами, законопроектами та мітингами виходять АфД в Німеччині, Конфедерація в Польщі, Національне об’єднання Франції Ліга в Італії та ін.
Голосування за нові пакети санкцій проти РФ та продовження старих провалюються.
В підсумку — для України критично важливо, щоб криза була короткою і не призвела до довготривалого дефіциту нафти, надприбутків РФ та кризи санкційної коаліції.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.