Московія — не "старший брат": чому саме Україна є спадкоємицею та правонаступницею Київської Русі
Ідеологічний та історичний фронти є насправді одними із найголовніших у війні із агресором, тому у цьому контексті наважився підготувати концепт проєкту Закону України "Про історичну, духовну та політичну спадкоємність України-Русі", — пише аналiтик Володимир Омельченко.
Суть концепту проста: Київ є джерелом української державності, християнської традиції, права та історичної легітимності. Саме Україна є спадкоємицею та правонаступницею Київської Русі, а не Московія, яка, перейнявши методи володорювання Золотої Орди й будучи фактично її спадкоємницею, з метою приховування цієї правди, століттями привласнювала чужу історію, назви, символи й духовну спадщину для підкорення та гноблення слов'янських та інших народів.
Цей концепт законопроєкту подається у неофіційній формі, що дає змогу сказати правду гостріше, ніж звичайна аналітика. Потребує подальшого науково-історичного доопрацювання.
У законопроєкті запропонувати:
- визнати Київ єдиним верховним історичним і духовним центром стародавньої держави Русь (Київська Русь);
- закріпити спадкоємність держави України від Київської Русі;
- зазначити, що під час існування історичної Русі ніякої державності чи будь-якої суб'єктності Москва не мала, тому усі її зазіхання на правонаступництво є нікчемними;
- визнати, що назва "Росія" з'явилася внаслідок перекладу назви "Русь" із грецької мови й сучасна держава Російська Федерація не має жодного стосунку до стародавньої держави Русь;
- визнати московську імперську традицію викривленням спадщини держави Русь;
- засудити агресивні війни, окупації, депортації, московську русифікацію та імперські експансії Московії;
- визнати джерелом української мови та письменності давньоруську мову Київської Русі, а сучасну російську мову — молодшою гілкою української мови;
- заборонити використання понять “руський світ”, “старший брат”, “третій Рим”, "братні народи" та інших міфів як інструментів агресії;
- підкреслити, що православна віра не може бути виправданням війни, ракетних ударів, окупацій і ненависті;
- визнати Київ духовним центром православ'я для усіх історичних територій Київської Русі;
- визнати право народів, що перебувають у складі Російської Федерації, на збереження мови, культури, ідентичності та політичне самовизначення.
Головний сенс законопроєкту — показати абсурдність московських претензій на спадщину Київської Русі. Московія не може бути “старшим братом” там, де Київ був джерелом державності, віри, писемності й цивілізації задовго до формування московського політичного центру.
Київ — не периферія “русского мира”.
Київ — його історичне джерело, яке Московія намагалася вкрасти, спотворити й перетворити на зброю, щоб приховати свою справжню ординську природу, яка є чужою і ворожою для усіх слов'янських народів та механізмом гноблення усіх інших корінних народів на території державного утворення Російська Федерація.
Історію потрібно не лише знати. Її треба захищати.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.