Кому насправді довіряє Google AI Overview в Україні?

Проте у пошуковій видачі, орієнтованій на Україну, майже кожен п'ятий запит (19,69%) у Google AI Overview будується виключно на домен у зоні .ru — без жодного українського джерела. Ще 31,57% відповідей змішують українські й російські джерела в одному блоці.

Наш аналіз охоплює запити і українською, і російською мовами — оскільки саме так реально виглядає пошуковий простір українських користувачів.

Тож чи можна довіряти тому, що AI показує в Google-пошуку?

Що таке AI Overview

AI Overview — це блок з готовою відповіддю, який Google показує над звичайними посиланнями у пошуку.

Цей блок може виводитись як українською, так і англійською чи російською мовами. Google AI Overviews формує відповідь не з одного знайденого абзацу, а як результат роботи пошукової системи і генеративної моделі Gemini. Точні внутрішні правила ранжування Google не розкриває, тому нижче — публічно підтверджена схема, доповнена висновками з поведінки системи.

Як формується відповідь

1. Аналізується запит користувача і його намір. AI Overview показується не для кожного запиту, а коли система вважає, що генеративний підсумок буде особливо корисним.
2. Запит може бути розкладений на підзапити. Для складних тем система застосовує підхід query fan-out: один запит розширюється на кілька пов’язаних пошуків за різними аспектами теми. Потім результати зводяться разом. Наприклад, запит: "Як вибрати квартиру для інвестицій у Львові?" може бути внутрішньо розкладений на питання про ціни, орендний попит, райони, ризики, перспективи.
3. Модель Gemini синтезує відповідь. Модель виділяє з джерел основні факти, порівнює їх, прибирає дублювання й генерує зв’язний текст. Результат може виглядати як абзац, список, таблиця або набір коротких висновків — залежно від запиту.
4. До тверджень додаються посилання. AI Overview показує сторінки, за допомогою яких користувач може перевірити інформацію або перейти до глибшого вивчення теми. Посилання не гарантують абсолютної правильності кожного речення: Google прямо попереджає, що AI-відповіді можуть містити помилки.
5. Відповідь проходить додаткові обмеження якості та безпеки. Якщо система має низьку впевненість, що зможе дати корисну й достатньо якісну відповідь, вона може показати звичайні результати пошуку замість AI Overview. В офіційній термінології це називається data voids або "інформаційні порожнини". Саме це і ризикує стати джерелом неправдивих новин та упереджень.

Чому це важливо?

Google не просто показує список сайтів — він сам вирішує, кому з них вірити, і показує тобі вже готовий висновок.

А позиція сайту у звичайній видачі більше не гарантує потрапляння в AI-відповідь — ШІ може обрати джерело нижче в списку, якщо вважає його достовірнішим чи глибшим за змістом. Наше дослідження AIO в глобальному розрізі, довело що 92–96% джерел AIO це сайти, які взагалі не ранжуються в топ-20 Google (на перших сторінках пошуку).

На нашій українській вибірці ми перевірили зустрічне питання — не "звідки беруться цитування", а "чи має шанс на цитування сайт, який вже потрапив у топ органіки". Відповідь: Лише 0,77% усіх відстежуваних українських URL, що входять у топ-100 органічної видачі, отримали хоча б одну згадку в AI Overview за той самий період. Отже, перше дослідження показує, з чого AIO бере джерела (переважно не з топу), друге — які шанси має сайт із топу потрапити туди (майже нульові).

Але навіть всередині цієї вузької групи позиція має значення: серед URL, що входять у топ-100, шанс на AIO-згадку падає майже вчетверо між топ-3 (2,18%) і топ-10 (0,63%) органіки.

Для українського контексту це значить, що навіть популярні й довірені медіа (Фокус, Ліга, Суспільне) можуть просто не потрапити в поле зору ШІ, тоді як менш відомий чи сумнівний ресурс — потрапить.

Під час підготовки редакційного матеріалу ми виявили такі випадки, коли AI Overview у Google посилається на ресурси, які, на нашу думку, можуть бути пов'язані з російською пропагандою/ресурсами, щодо яких діють українські санкції та іншими джерелами, достовірність яких викликає серйозні сумніви. Редакція Serpstat звернулася до Google Україна із запитом про коментар. На момент публікації відповіді не отримали.

На запит "осетровые в азовском море" AI Overview процитував сайт, що видає себе за "Правительство Херсонской области" — насправді це ресурс окупаційної адміністрації. На запити про іспити в Луганську джерелом слугує "Луганський інформаційний центр" — пропагандистське агентство угрупування "ЛНР". А на прямий запит про самі ресурси AI Overview описує їх нейтрально, як звичайне інформагентство, без жодного попередження про походження.

Схожу проблему іншим методом ще 2023 року зафіксували Тексти під час дослідження навчальних даних ШІ (2023).

Система зазвичай цитує дуже вузьке коло джерел (у середньому лише 6 джерел на одну відповідь) — тобто потрапляння в цю вузьку вибірку різко ділить сайти на "видимих" і "невидимих" для ШІ. Додатково — звужується кут самої відповіді. Саме ці шість джерел вирішують, яка версія реальності дійде до читача.

Хто виграє в українському інфопросторі?

Насправді серед українських доменів цитуються великі медіа: rbc.ua, 24tv.ua, unian.ua і nv.ua. Нішеві довідкові ресурси (ligazakon.net, factor.ua) обходять частину медіа за кількістю цитувань — зокрема liga.net, focus.ua, glavcom.ua, hromadske.ua — хоча самі не потрапляють навіть у топ-30 українських доменів.

Логічне пояснення того, чому саме довідники все ж конкурують нарівні з великими медіа, попри значно менший трафік: медіа рідко пишуть контент у форматі стабільної, самодостатньої відповіді на конкретне визначальне питання — вони пишуть новини, добірки, які AIO цитує хаотично й рідко, тоді як юридично-довідкові сайти системно покривають тисячі стабільних "how-to" запитів, під кожен з яких у них є чітка стаття-відповідь.

До прикладу, tsn.ua цитується на календарно-побутових запитах з масовим попитом ("що таке харизма", "рік коня", "печінкові котлети" — усе маю високу частотність.

Наші минулорічні дані свідчать, що саме інформаційні запити найчастіше викликають ШІ-огляд:

Державні ресурси (.gov.ua) практично відсутні серед топ-доменів. Флагманські сервіси (Дія, НБУ, податкова) не трекаються за інформаційними запитами, оскільки люди шукають їх навігаційно за брендом, а не як довідкову інформацію.

На відміну від глобальної картини, де YouTube очолює список з великим відривом, в українському сегменті лідирує Wikipedia (5,01% усіх цитувань). А серед власне українських доменів — не медіа й не юридичні довідники, а маркетплейси та аптечно-медичні сайти.

Топ-20 доменів за цитуваннями в AIO, тільки Україна, 2026

VK (заборонена в Україні з 2017 року) присутня в топ-20 цитованих доменів нарівні з великими рітейлерами — і, як і вони, здебільшого на нішевих, низькочастотних запитах. Майданчик цитується на хобі-запитах — рукоділля (бісер, полімерна глина), краса (нарощування нігтів, стрижки, гелеве укріплення), зачіски, вірші/пісні, розведення тварин.

Це аналог того, що глобальне дослідження показало для Reddit/Quora — соцмережа з великими тематичними групами стає джерелом для дуже вузьких, "живих" запитів, де професійних довідкових сайтів просто мало. Тільки в російськомовному сегменті цю роль виконує VK, а не Reddit.

Mail ru тримається на популярних, масових запитах (гороскопи, серіали) майже нарівні з великими українськими рітейлерами.

Отже, AI Overview любить не медіа чи довідники як категорію — він любить чіткі відповіді на конкретне питання.

Google AI Overview здебільшого послідовний щодо мови — відповідає тією ж мовою, якою написаний запит (90,8% випадків на запит українською відповідає українською). На низькочастотні запити Google частіше просто не має достатньо релевантного контенту потрібною мовою і компенсує це, підтягуючи найближчий за змістом матеріал іншою мовою. Російськомовні запити в середньому трохи довші й отримують трохи більше джерел у AIO-блоці — можливо, тому що ця група досі включає ширший спектр тематик і матеріалів.

Ми вже бачили, що майже кожна друга AI-відповідь у видачі Google Україна містить хоча б одне посилання на російськомовний ресурс. Але це лише половина картини. Друге, не менш важливе питання — хто саме перемагає серед тих доменів, яким Google усе-таки довіряє цитування в українському сегменті.

Ми зібрали топ доменів за кількістю AIO-цитувань саме для української видачі — і результат виявився далеким від очікуваного.

Для звичайного користувача це означає одне: джерело, яке відповідає на його запит у AI Overview, найімовірніше, зовсім не те, на яке він орієнтувався б, шукаючи інформацію свідомо.

Як ми рахували результати?

• Для визначення мови цитувань ми використовували приблизно однакові вибірки 2,5М запитів із бази Google Україна українською та 2,5М ключів російською, із кількістю слів у запиті близько 4. Вибірка виявилась не повністю однорідною за частотністю — тому наведена цифра є орієнтовною, а не остаточною.
• Класифікацію походження домену рахували за доменною зоною (TLD) в базі AI overview — найпростішим і найпрозорішим критерієм: російський — домен закінчується на .ru; український — домен закінчується на .ua в будь-якому вигляді (.ua, .com.ua, .gov.ua, .org.ua тощо); міжнародний — усе інше (.com, .org, .net та інші зони, що не належать явно жодній з двох попередніх груп). Отже деякі платформи російського походження, як VK, не потрапляють у категорію 'російський' за нашою TLD-логікою.
• Домени перевірялись вручну на приналежність до реєстру заборонених/підсанкційних ресурсів та відомих проросійських пропагандистських медіа.
• Зв'язок між органічною позицією та цитуванням встановлено на рівні домену, а не точного співпадіння ключове слово та URL — це наближення, а не прямий вимір.
• Дані зі знімків AI Overview дійсні на момент збору й можуть не збігатися з поточною видачею — присутність AIO має невелику волатильність і є нестабільною.

Що це означає?

Дані вказують на ймовірне пояснення: справа не в "недовірі" AI до бренду чи мови, а в тому, що AIO частіше цитує тексти-відповіді на конкретне питання, ніж новинний чи навігаційний контент — і в цьому форматі медіа й державні портали структурно програють, незалежно від своєї реальної авторитетності чи трафіку.

Для власників сайтів і SEO-команд

Це відкриває конкретний напрямок роботи — не "боротьбу" з алгоритмом, а зменшення інформаційного вакууму, який зараз залишає простір для інших джерел:

• Структуруйте контент явно. Заголовки у формі питань, нумеровані списки, таблиці, FAQ-блоки зі схемою розмітки — усе це підвищує шанс, що модель Gemini виділить саме ваш текст як джерело для синтезованої відповіді.
• Покривайте вузькі, стабільні теми системно, а не лише високочастотні. Ширина покриття важливіша за позицію в органічному топі.
• Моніторте власну присутність в AI-відповідях регулярно. Присутність AIO нестабільна: домен може цитуватися сьогодні й зникнути з відповіді за тиждень. Разова перевірка не покаже реальної картини — потрібне регулярне відстеження (наприклад, через LLM Brand Monitor чи подібні інструменти).
• Аналізуйте не лише "де ми ранжуємось", а й "кого AI цитує замість нас і чому". Це показує, якого формату контенту вам бракує.
• Варто розширювати присутність в інформаційних запитах суміжної тематики. Якщо користувачі шукають вас навігаційно (за назвою бренду), AI Overview майже не втручається — це шанс, не загроза.

Наша систематична робота над контентом не гарантує цитування в AIO, але збільшує кількість релевантних українських джерел, доступних пошуковій системі.

Для читачів

Google дав українцям швидші відповіді — але не завжди українські. А отже:

1. AI-відповідь у топі пошуку — це не факт-чек, а компіляція джерел, які алгоритм вважає підходящими; для важливих рішень (здоров'я, гроші, новини війни) варто відкривати оригінальні посилання, а не зупинятись на короткому резюме.
2. Якщо тема чутлива чи суперечлива — варто звертати увагу, чи взагалі показані джерела в блоці, і чи це ресурси, яким ви особисто довіряєте.