"Дім — це відчуття, а не місце": відбулася онлайн-прем'єра інноваційного шоу ВДОМА "Антитіла"

У 2024 році в Україні відновилося біль-менш повноцінне концертне життя. З того часу кожен великий артист в країні намагається створити масштабне шоу, яке розповість свою особливу історію. Це вже зробили більше десяти виконавців — від Артема Пивоварова та KOLA до Klavdia Petrivna та DOROFEEVA.

20-22 березня 2026 року гурт "Антитіла" три вечори презентував шоу ВДОМА у київському Палаці спорту. Свідками цього стали більше 20 тисяч людей. 8 вересня відбулася прем’єра телеверсії концерту в YouTube і тепер його можуть побачити мільйони.

Для "Антитіл" це перший подібний досвід. Їхні програми HELLO (2019) та MLNL (2024) були масштабними концертами з якісним віджеїнгом, але ті події важко назвати шоу як цілісною історією. ВДОМА — концептуальна робота, яка має головний наратив і екосистему засобів для його втілення. Як каже Тарас Тополя, гурт мотивували на цей проєкт спільні виступи зі світовими зірками (Ед Ширан, U2).

Про що шоу ВДОМА

Режисери Павло Закревський та Маріамі Погребінська вигадали додаткову сцену у формі ключа від дверей. Під стелею Палацу спорту розвісили величезні паралелепіпеди з екранами — прямо над головами глядачів (чого ніколи в цьому залі не робили). Вони схожі на секції полиць книжкового шкафу або коробки з речами — це створило відчуття домашнього затишку. Конструкції стали символом порядку, охайності, ознакою контрольованого простору, де все на своєму місці. Де ти відчуваєш себе в безпеці. Вдома.

Не менш масштабні конструкції такого ж типу заповнили собою основну сцену палацу. В якісь моменти вони здавалися теж кімнатним антуражем, а іноді більше походили на багатоповерхівки. Залежно від того, що транслювалося на їхніх екранах.

Створити затишок у залі на 8 тисяч людей — зухвала ідея, але вона спрацювала. Не в останню чергу завдяки розумному сценарію. Всередині концерту музиканти спритно релокувалися з основної сцени на сцену-ключ. Це радикально змінило атмосферу в залі. "Антитіла" наче відкрили ключом двері і зайшли в дім, де на них чекали тисячі людей.

"Хочеться, аби кожен глядач на цьому концерті віднайшов щось своє, зрозумів, що "вдома" — це не про місце дії. Це про відчуття всередині", — пояснював до шоу Закревський. Наче банальні слова, але від цього вони не перестають бути щемкою правдою. Команді, яка працювала над шоу, вдалося побудувати простір ментальної безпеки в залі, за стінами якого летають ракети та шахеди.

Що спрацювало, а що ні

Саме відеоверсія, створена із "Суспільне", дозволяє розгледіти всі нюанси шоу ВДОМА. Завдяки камерам, які вдивляються в глибокі обличчя військових, яких було в залі чимало. Завдяки вклейкам архівних кадрів з життя "Антитіл", які виглядають як своєрідна документальна короткометражка. Завдяки крупним планам глядачів, які співають, сміються, плачуть. Оформлення барабанів, яке ексклюзивно замовляли в США, елементи одягу, який розробляв дизайнер Іван Фролов — все це краще помітно на відео.

Драматургія ВДОМА має чимало сильних ходів. Динамічний перфоманс з ліхтариками, який Тополя влаштував на пісні "Моє" і який виглядає як концертне ноу-хау (зазвичай ліхтарями просто світять, а Тарас влаштував цілу гімнастику). Присвята пісні "Ти саме та" загиблому військовому льотчику Олексію Месю (Moonfish), для якого ця пісня була саундтреком кохання з його дружиною (вона була в залі). Змістовні, завжди доречні промови Тополі між піснями, які короткими історіями пов’язували всі пісні в одну розповідь. Суто музична динаміка вечора, де останні 20 хвилин — це танцювальні пісні після півтори години складних емоцій.

Сильні сторони допомагають чіткіше бачити і те, що можна було б зробити краще. На жаль, екрани як транслятори образів далеко не завжди працювали на повну. Якщо в "Їдем їдем" (викласти розклад потягів — блискуча ідея) або "Люди як кораблі" вони підсилюють пісні, то, наприклад, "Дивись у мій екран" і "Маскарад" візуально виглядають мляво. І це при тому, що в обох пісень є чудовий кліповий матеріал, який можна було адаптувати під шоу.

Це ж стосується суто концертної експресії. У пісні "Бери своє" вражаюча інструментальна кода, яка лише підкреслює загальну стриманість музикантів під час решти концерту. "Антитіла" можуть бути більш розкутими і по-доброму хуліганськими, непередбачуваними на сцені, ніж більшу частину шоу ВДОМА. І вони точно можуть собі це дозволити, бо мають великий кредит довіри в аудиторії, і слухачів не відлякає трохи рок-бешкетування. Навпаки — сповнить енергією.

Шоу як підтвердження статусу

Концерти подібного масштабу артисти зазвичай роблять нечасто, раз на три-п’ять років. Це завжди не просто подія, а маркер їхньої репутації серед слухачів і вміння презентувати себе. "Антитіла" до шоу ВДОМА підійшли у статусі одного з найбільш авторитетних гуртів. Ця повага мільйонів людей здобута задовго до 2022 року. Ще тоді, коли у 2014-му команда поставила власну кар’єру на паузу через допомогу війську, а потім випустила низку важливих для країни пісень.

Повномасштабна війна цей статус закріпила і підсилила через залученість учасників "Антитіл" до ЗСУ, збори на ГУР і успіх хіта "Фортеця Бахмут", який для когось виглядає як кон’юнктура, а хтось не може слухати цю пісні без сліз. Кожному своє.

Станом на сьогодні в гурту близько 10 пісень, які мають на найбільш демократичному стрімінгу YouTube Music 15 млн або більше прослуховувань. Це ознака безумовної великої любові людей. Саме з поваги до цих людей "Антитіла" разом із звукорежисерами Максимом Сиволапом та Максимом Топчиєм привезли в Палац спорту аналогове студійне обладнання, щоб створити саунд преміум-класу (в Україні так зазвичай не роблять, це західна практика). І це дуже відчувається при перегляді концерту в YouTube: така висока якість звуку в українських шоу — велика рідкість.

ВДОМА — проєкт, який готувався під час блекаутів зими 2025-2026. Він був створений задля того, щоб глядачі, як казав зі сцени Тополя, "вийшли з залу щасливішими, ніж прийшли". Адже це дуже важливо, аби в часи, коли смерть полює щодня і рандомно забирає життя, хтось заспівав: "Нічого не бійся, в кінці сценарію хепі-енд".

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.