А що, як ми все зрозуміли неправильно? Три романи, які варто перечитати

Ми знаємо сюжет, але хочемо знову пережити певні емоції та повернутися до знайомих світів. Сюди ж і сезон «хоа-хоа-хоа» із щорічним переглядом «Сутінок». Який, до речі, досі триває! Люди знаходять задоволення в знайомому і передбачуваному, особливо в періоди постійних змін. 

А ще часто перечитують кримінальну літературу. Тобто тут знають уже не тільки сюжет, а й головну розгадку — хто злочинець. Але все одно перечитують. В цьому випадку — звертати увагу на деталі та зачіпки, які не помітили при першому прочитанні. 

А є книги, де перечитування є способом перевірити альтернативну інтерпретацію тексту. І саме таким книжкам я присвячую сьогоднішню добірку.

Топ 3 книжок, які я раджу перечитати 

Ширлі Джексон, «Привиди Дому на пагорбі»

Класика, на яку посилаються та якою захоплюються Стівен Кінг, Донна Тартт, Мона Авад, Джулія Армфілд. Я думаю, ви точно чули про Премію Ширлі Джексон і про її оповідання «Лотерея». 

Захоплююсь і я, і дуже раджу. «Привидів Дому на пагорбі» вважають однією з найкращих колись написаних історій про будинок з привидами. 

Оригінальна назва роману звучить так — The Haunting of Hill House. І вже з цього можна почати гру з інтерпретаціями, прибрати з назви одну букву і ми отримуємо ill (ill — англійською «нездужий»), або ж замінимо одну і маємо Hell (з англійської «пекло»). Фанатські фантазії чи підказка від Ширлі Джексон? А враховуючи, що в тексті ми ще зустрінемо кодинг, то я схиляюся до останнього. 

До речі, фанати зайшли так далеко, що на Книжкових клубах малюють карти, за маршрутом головної героїні Елінор, яка вперше їде до Дому. Зауважу, що проводила зустріч свого книжкового клубу за цією книгою і обрала в Києві — дім, який дійсно стоїть на пагорбі, схожий на покинутий готель, і має свою особливу історію як і Дім на пагорбі. 

Версій «що ми прочитали» і «що зрештою було в Домі» може бути багато. Але тут, у Ширлі Джексон, цікаво й майстерне те, що всі вони «грають»!

Історія екранізована купу разів, зокрема має однойменну адаптацію Майка Фланеґана для Netflix. Але, повірте, це все не те, треба читати. І як ви вже зрозуміли, не один раз.

• «Привиди дому на пагорбі»: чи справді будинок населений привидами, чи ми спостерігаємо за тим, як змінюється сприйняття реальності Елінор?

Хосе Карлос Сомоса, «Печера ідей»

Що цікаво, я вже згадувала про цей роман у добірках. І неодноразово! 

Почну з «правила» про силу перших речень. Тут воно звучить так: «Перших пʼяти рядків бракує»

Що одразу натякає, що повну картину, схоже, доведеться домальовувати самим. Де з нами автор тільки не погрався і з чого не постібався.

Як багато таких натяків він зробив нам на те, що все насправді зовсім не так, як нам здається? Чи вийдете ви з печери після прочитання? (А це в нас відсилка до Печери Платона, обіграна в назві). І навіть якщо вийшли — рекомендую знову «зайти» та перечитати роман. Звертаючи увагу на курйози та парадокси. До речі, це кримінальна історія. 

«Одному Зевсу відомо, скільки текстів, скільки вигаданих теорій, написаних пером і чорнилом, керуватимуть людськими життями в майбутньому і нерозумно мінятимуть хід подій!»

• «Печера ідей»: чи можна довіряти історії, яку нам розповідають, якщо підказки заховані не лише в сюжеті, а й у способі його викладу?

Джулія Армфілд, «Наші дружини на дні морському»

Коли я шукала більше про цю історію та читала інтервʼю з авторкою, знайшла інформацію, що вона посилається на Ширлі Джексон.

В самому романі (наприкінці) Джулія Армфілд дає читачам ось цей сайт — https://neal.fun/deep-sea/. Суть його в тому, що доки ви скролите вниз — картинка візуалізує, що саме знаходиться на кожній глибині океану — від поверхні і до Гадесової зони. Так обігрується зміст роману. Він виносить на поверхню безліч тем, а залежно від перспективи, ви можете прочитати роман про самотність, про критику бюрократії, втрату себе, передчуття горя та про те, що відбувається зі шлюбом, коли один із подружжя більше не є тією людиною, з якою ви одружилися?

Чи роман про експедицію? А вона дійсно була? Та чи є різниця?

У процесі «занурення» на згаданому сайті The Deep See ви побачите реальних істот на відповідних глибинах, підводні апарати, уламки кораблів, місця, де людина була, а де досі ні. 

І в якийсь момент… загалом поскрольте до кінця — зрозумієте. 

• «Наші дружини на дні морському»: історія про надприродну трансформацію чи про неможливість повернути людину, яку ми знали раніше?

Нехай не складається враження, що така майстерність під силу іноземним авторам, і в добірці немає українських авторів. Навпаки, планую зробити про них окрему колонку. 

І тут не можу не пожартувати про заощадливість. Я перелічила книжки, на які точно варто знайти гроші. Бо купив раз — а прочитав багато. Іноді, щоб відкрити нову історію, не потрібно купувати нову книжку. Достатньо повернутися до старої — просто трошки іншою версією себе.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали в рубриці "Думки" несе автор.