Одна історія, помножена на тисячі: навіщо ми створюємо VR-фільм "Прометей"
Є історичні події, які ми звикли вимірювати цифрами: датами, кількістю евакуйованих, рівнями радіації, числом людей, залучених до ліквідації. Чорнобиль має величезну статистику. Вона показує масштаб, але людський зміст відкривається через долю конкретної людини.
Щоб наблизитися до розуміння такої трагедії, спочатку потрібно прожити одну особисту історію: побути поруч із людиною в момент її вибору, побачити, що вона втратила, відчути простір, у якому змінилося її життя. А потім помножити цей досвід на тисячі інших доль. Тоді цифри набувають облич, голосів і справжньої ваги.
Наша команда багато років працює з темою Чорнобиля. Ми створювали медіа арт-проєкти, цифрові виставки, освітні формати, VR- та AR-досвіди. У кожній роботі шукали спосіб точніше передати пам’ять про місце, людей і події, що сформували сучасну Україну. «Прометей» став продовженням цього шляху й нашою найскладнішою спробою поєднати документальне свідчення, кіно, науку та інтерактивні технології.
Головний герой фільму — колишній інженер Чорнобильської АЕС, який пережив катастрофу 1986 року. У 2022-му, під час російської окупації станції, минуле повертається до нього разом із пам’яттю про втрачених людей, професійну відповідальність і рішення, які доводиться ухвалювати знову. Глядач проходить цей шлях поруч із героєм — від віри в технологічний прогрес до особистої трагедії, провини, спротиву й повернення гідності.
Саме тому фільм називається «Прометей». У Прип’яті цей образ був символом міста атомників і віри в силу енергії. Давній міф нагадує і про інший бік вогню — відповідальність за силу, здатну змінити життя цілих поколінь.
Ми хочемо дати людині можливість пережити цю історію від першої особи. У VR-гарнітурі глядач потрапляє до цифрової Прип’яті, проходить її вулицями, переходить між містом до аварії та простором після евакуації, зустрічає реальних ліквідаторів і працівників ЧАЕС такими, якими вони були майже сорок років тому.
Для максимально повного збереження пам’яті ми використовуємо всі технології, з якими навчилися працювати: 3D-сканування, фотограмметрію, Gaussian Splatting, цифрових людей, просторовий звук, інтерактивні діалоги та наукову візуалізацію радіації.
Кожна технологія виконує конкретне завдання. Сканування зберігає реальні місця. Архівні фотографії та записи голосу повертають людині її молодий образ. Штучний інтелект допомагає знайти відповідь у задокументованих свідченнях конкретного героя. Створений разом з українськими науковцями модуль показує те, що людське око побачити не здатне, — поширення різних типів випромінювання.
У цій роботі технологічна точність завжди поєднана з етичною. Цифрові персонажі створюються за згодою свідків, а їхні відповіді залишаються в межах записаних спогадів і перевіреного історичного контексту. Для нас важливо зберегти голос людини, її інтонацію та право визначати, як буде представлена її історія.
Ми вже знаємо, наскільки сильно працює імерсивний формат. Наш попередній VR-фільм First Day отримав підтримку Biennale College Cinema VR і був представлений у програмі Venice Immersive на 80-му Венеційському кінофестивалі. Цей досвід навчив нас головного: коли глядач сам рухається простором, обирає напрямок погляду й ухвалює рішення, історія закарбовується як особисто пережитий досвід.
Перший передпоказ «Прометея» відбувся в Національному музеї «Чорнобиль» у межах виставки «Чорнобиль 40». Для нас це символічне місце: музей зберігає документальну пам’ять у свідченнях, фотографіях та артефактах, а VR додає до неї простір і досвід особистої присутності.
Міжнародний шлях «Прометея» також розпочався на стадії розробки. Проєкт представили на професійних XR-платформах Geneva International Film Festival та UnitedXR Europe у Брюсселі, відібрали до XR Development Market фестивалю NewImages у Парижі й професійної платформи Annecy.
Сьогодні, коли Росія принесла війну на територію ядерних об’єктів, пам’ять про Чорнобиль знову звучить як попередження. Вона говорить про ціну замовчування, відповідальність за технології та людей, які першими приймають на себе наслідки великих рішень.
Справжнім результатом «Прометея» для мене стане момент, коли за словом «ліквідатори» глядач побачить молодих людей, їхні родини, страхи, знання й мужність. Коли одна пережита історія помножиться у свідомості на тисячі людських доль, масштаб Чорнобиля перестане бути абстракцією.
Саме тоді пам’ять починає працювати.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали в рубриці "Думки" несе автор.