Зачем "кормить" больше. Сколько депутатов нужны в Верховной Раде — 450 или 300 и почему

Цьогоріч у президента Володимира Зеленського в планах — реалізувати одну з головних своїх обіцянок: скоротити кількість народних депутатів із 450 до 300. В Офісі президента (ОП) вважають, що мотивація очевидна: в Україні триває децентралізація, відповідно, не повинен відставати і парламент. До того ж там впевнені, що "звична кількість парламентаріїв занадто велика та породжує спокусу для численних гравців з обʼємним лобістським ресурсом дарувати місця в списках своїх партій".

Тільки цією ініціативою влада не обмежилася, заговорили і про обмеження терміну роботи нардепів.

Сумніви в конституційності

У день місцевих виборів 2020 роки українці брали участь в неформальному соцопитуванні від президента. Тоді глава держави поставив пʼять питань, серед яких — чи потрібно скоротити депутатський корпус Ради. Майже 90% відповіли ствердно, що для Зеленського стало приводом зрушити з мертвої точки роботу навколо відповідного законопроекту, зареєстрованого у ВР ще в серпні 2019 року. 4 лютого 2020-го парламент схвалив його в першому читанні, а трохи пізніше зелене світло ініціативи дав Конституційний Суд, хоча й зробив зауваження. Зокрема, судді попереджають про можливі ризики для прав і свобод громадян через зменшення конституційного складу парламенту.

Депутати від "Слуги народу" (СН) в правовому комітеті ВР вважають, що брати до уваги таке застереження КС не потрібно. Одна з них, Ольга Совгиря, каже, що права висловлювати такі зауваження у суддів КС немає, мовляв, схвалили законопроект і вистачить. Але з нею згодні не всі.

Необгрунтоване скорочення

Для багатьох парламентаріїв досі загадка, чому в ОП пропонують скоротити кількість нардепів саме до 300. Аргументи в коментарі Фокусу призводить Михайло Подоляк, радник глави ОП: "Я б виділив кілька важливих тенденцій в суспільстві, які легко дозволять зрозуміти природу походження числа 300. Це зближення держави і суспільства завдяки розвитку сучасних технологій. Це швидка універсалізація громадських лідерів. 300 осіб у національному парламенті такої країни, як наша, дозволять повністю представити інтереси громадян і при цьому значно зменшити політиканство, яким зараз часто підміняють політичну роботу".

Навантаження на українських депутатів серйозне. Тому скорочувати депутатський корпус не можна

В СН пропонують ще аргументи. За словами народного депутата Федора Веніславського, своєю пропозицією влада апелює до результатів всенародного референдуму 2000 року, організованого при президенті Леоніді Кучмі, на якому українці підтримали скорочення нардепів до 300 осіб, але волю громадян ніхто не реалізував.

"Ухваленням цього закону ми фактично імплементуємо волю українського народу, яка висловлена на вільному всеукраїнському референдумі та яку ніхто на сьогодні не поставив під сумнів", — пояснює Веніславський.

Число 300 також повʼязують з електронним переписом населення, ініційованим Дмитром Дубілетом, екс-міністром Кабінету міністрів. За його результатами станом на 1 грудня 2019 року в Україні проживало 37,29 млн осіб (до уваги не бралися тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях і Криму).

Депутатка Совгиря в ефірі каналу "Україна 24" розповіла, що від цієї кількості й відштовхувалися: "Фахівцям із конституційного права відома формула Таагепера і Шугарта, згідно з якою кількість депутатів у парламенті має дорівнювати кубічному кореню з кількості громадян держави. Якщо ми порахуємо чисельність громадян України і спробуємо застосувати цю формулу, то ми вийдемо власне на таку цифру".

Глава Комітету виборців України Олексій Кошель говорить Фокусу, що це слабкий аргумент. Зазначає, що порівнювати український парламент з європейськими, грунтуючись на чисельності населення, некоректно: "Навантаження на українських депутатів серйозне, тому що є необхідність суттєвого перегляду законодавчої бази". Кошель вважає, що з цієї причини скорочувати депутатський корпус не можна, інакше проведення якісних реформ може зупинитися.

До того ж парламентська реформа, задумана Зеленським, істотної економії держбюджету не принесе.

"У 2021 році на фінансування ВР виділено трохи більше 2 млрд грн. Якщо депутатів скоротять, то цифра зменшиться незначно. Апарат Ради рекомендує ці гроші не забирати, а перерозподілити, щоб збільшити якість роботи співробітників", — коментує Фокусу Ярослав Юрчишин, народний депутат із фракції "Голос". Він також додає, що про конкретні цифри економії говорити складно, адже відповідних розрахунків виконавча влада не надала.

Чому 450 депутатів

У багатьох громадян часто виникає питання, чому в Україні працює саме 450 народних депутатів. У громадянській мережі "Опора" нагадують, що за радянських часів їх було ще більше. Скорочення почалося в 1989 році, коли змінювали Конституцію Української РСР для реформування виборчої системи.

"Серед ключових рішень було те, що Комуністична партія і близькі до неї структури втратили монополію на висування кандидатів. Тому кількісний склад Верховної Ради УРСР скоротили із 650 до 450 депутатів. Вони обиралися в округах із приблизно рівною кількістю виборців", — повідомляє "Опора" .

У 1996 році Верховна Рада вже незалежної України ухвалила Конституцію, закріпивши в ній склад ВР — 450 депутатів. Але зараз через окупацію Росією Криму та частини Донбасу в Раду обирається тільки 425 парламентаріїв.

В ОП вважають, що такий стан речей не повинен відтягувати реформу. "Чи можемо бути абсолютно впевнені в тому, що більшість наших громадян на тимчасово окупованих територіях в цьому питанні будуть солідарними з громадянами на підконтрольній території. Обовʼязкова квота для нашого Криму та для всієї території нашого Донбасу залишиться", — зазначає Михайло Подоляк.

Скоротити депутатський корпус українські політики обіцяють давно. Наприклад, про це багато говорила лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко, балотуючись в 2014 році в президенти. Але тепер ініціативу Зеленського не підтримує. А колишній нардеп Олег Ляшко й зовсім пропонував скоротити депутатський корпус до 250 депутатів, але перейти від слів до справи не наважився — відповідний законопроект не подав.

Коли буде 300

Для того щоб ухвалити це рішення, яке змінить Конституцію, ВР повинна проголосувати за законопроект двічі. Для першого разу достатньо 226 голосів, і з цим завданням парламент, як ми писали вище, впорався 4 лютого 2020-го. Для другого голосування знадобиться вже не менше 300 голосів, і зробити це депутати повинні до кінця своєї каденції. Заручитися підтримкою такої кількості депутатів — головний біль президента. І хоча в СН сподіваються, що голосування відбудеться вже цієї весни, охочих підтримати законопроект небагато. За інформацією Фокуса від джерел у правлячій фракції, необхідних голосів немає навіть всередині СН. "Голосування блокує ще й [спікер ВР Дмитро] Разумков. Вважає це популізмом. Хоча сам виступав за скорочення", — зізнається співрозмовник Фокуса.

Олександр Качура, депутат СН, нагадує, що зменшення депутатського корпусу — передвиборча обіцянка не тільки Зеленського, але і його партії, тому тим, хто проти, рекомендує перечитати програму "Слуги народу".

Не горять ідеєю глави держави і в інших парламентських силах. Проти законопроекту в його нинішньому вигляді нардепи з "Голосу", оскільки документ також вносить зміни у виборчий процес. Але власне скорочення кількості парламентаріїв у "Голосі" схвалюють.

10 років кожному депутату

На цьому анонсовані реформи парламентаризму не припиняються. Нещодавно секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО) Олексій Данилов заявив: "Є пропозиція, щоб двома термінами обмежити тривалість повноважень народних депутатів. Два терміни максимально відпрацював і покажи себе суспільству", — заявив він в ефірі "Свободи слова" Савіка Шустера".

Данилов незадоволений, що у ВР є люди, які роками там "сидять", змінюючи лише партійну приналежність. "Якщо в пʼяти політичних партіях не побував — це вже не політик", — іронізує він.

300 осіб у парламенті дозволять повністю представити інтереси громадян і зменшити політиканство

Слова Данилова спантеличили українських політиків. Народний депутат із "Голосу" Ярослав Юрчишин вважає, що мета таких заяв — послабити парламентаризм. "З одного боку, це дозволяє не допустити цементування влади, але тоді це питання потрібно вирішувати всюди, де є представницький мандат, адже у нас є вічні мери, вічні місцеві депутати. Чому в таких випадках обмеження не пропонуються, адже там ризики набагато більші?" — коментує депутат Фокусу. Також він не розуміє, чому саме Данилов торкнувся цієї теми.

Із цим питанням Фокус звернувся в РНБО, але там коментувати слова свого секретаря відмовилися, зазначивши лише, що сказане Даниловим оформляти в законопроект поки не планують.

В оточенні Зеленського також небагатослівні. Радник глави ОП Подоляк запевняє, що жодних законодавчих ініціатив із цього приводу в президента немає. Мовляв, це всього лише частина громадської дискусії про те, як зробити політику в Україні менш корпоративною: "Секретар РНБО пропонує нам обговорення фундаментальних стратегічних принципів функціонування нашої великої політики і того, як перемогти вельми корумповану звичку українських політиків змінювати партійну прописку під кожен політичний цикл".

У керівництві СН про обмеження термінів роботи депутатів не чули, але їхній депутат Олександр Качура вважає, що ідея не позбавлена здорового глузду, хоча подібна практика в світі йому невідома. З цієї причини парламентарій спершу пропонує вивчити ризики такого кроку і тільки після цього вирішувати, що робити.