Кінець епохи фейків. Як РНБО готується знешкодити медійних агресорів

16 березня в Офісі президента (ОП) під контролем Ради з національної безпеки й оборони (РНБО) запрацював Центр протидії дезінформації. З цього дня фахівці в режимі 24/7 фіксуватимуть і блокуватимуть фейки, якими, на думку президента Володимира Зеленського, переповнений інтернет-простір.

Центр правди

Саме Зеленському належить ідея відкрити Центр протидії дезінформації на базі РНБО. Вона виникла ще у вересні 2020 року. Виступаючи перед делегатами 75-ї сесії Генасамблеї ООН, президент запропонував створити в Києві штаб-квартиру міжнародного офісу з протидії дезінформації та пропаганди. За словами радника голови ОП Михайла Подоляка, пізніше реалізацією задумки зайнялися глава ОП Андрій Єрмак і секретар РНБО Олексій Данилов.

Центр протидії дезінформації розмістили в будівлі ОП. Ірина Побєдоносцева, керівниця директорату з питань інформаційної політики ОП, розповіла Фокусу, що в кількох кабінетах поставили комп'ютери з доступом до програмного забезпечення СОТА, розробленим апаратом РНБО. До роботи залучили державних експертів із питань інформаційної та кібербезпеки, медіаекспертів, експертів у фактчекінзі [перевірці достовірності інформації], фахівців з аналізу медіапростору. Але конкретних імен не називала.

Потрібно позбавити медійних агресорів [перш за все, Росію] інструментів для маніпуляції свідомістю людей

Подоляк пояснює Фокусу, що нинішній Центр буде не стільки блокувати неправдиву інформацію, скільки координувати роботу всіх українських відомств, що протистоять російській пропаганді. Його діяльність буде набагато масштабнішою, ніж просто викриття фейків, стверджує представник ОП.

Крім внутрішніх державних відомств до роботи Центру протидії дезінформації при РНБО хочуть залучити волонтерські фактчекінгові організації, громадських діячів, які підвищують медіаграмотність людей, а також угрупування, які відстежують та аналізують агресивні інформаційні кампанії РФ, і компанії, які мають досвід боротьби з кіберзагрозами.

Фінансування Центру планується дворівневим — частково гроші надходитимуть з держбюджету, частково — від західних донорів лінією міжнародних організацій. Які саме зарубіжні організації вкладатимуть гроші, в ОП не називають. Координує всі процеси на сьогодні секретар РНБО Олексій Данилов під пильною увагою президента Зеленського. Надалі у Центру має з'явитися своє керівництво.

Проти медійних агресорів

Актуальними фейками, з якими потрібно боротися, Михайло Подоляк називає дискредитацію "західних вакцин" і вакцинації в цілому. Йдеться, ймовірно, про індійську вакцину CoviShield, якою відмовляються робити щеплення українські медики, посилаючись на негативний міжнародний досвід.

"Аналізом таких наративів, їх розкриттям, визначенням того, хто їх поширює, як це фінансується, надання правдивої інформації з атакованої теми — це те, що робитиме держава в цілому, а координуватися це буде якраз на рівні РНБО", — пояснив Михайло Подоляк.

У коментарі Фокусу радник глави ОП заперечує, що на підставі рішень Центру блокуватимуть неугодний медіаконтент: "Це все точно не для того, щоб "закривати ЗМІ". Це для того, щоб позбавити медійних агресорів [перш за все, Росію] інструментів для маніпуляції свідомістю людей і для дестабілізації інформаційних систем, компаній, громадських процесів".

На думку радника глави ОП, РНБО на чолі з Володимиром Зеленським — "неполітичний конституційний орган, який забезпечує координацію всієї діяльності держави щодо захисту національної безпеки та суверенітету". Тому нічого дивного, що Центр протидії дезінформації зосереджений під крилом РНБО і суворим контролем його глави президента Зеленського.

Ідея застаріла

Державні інституції з боротьби з пропагандою неодноразово обговорювалися, відкривалися і закривалися в Києві, починаючи з 2014 року. З часів президентства Петра Порошенка працює Національний координаційний центр кібербезпеки. Минулої осені секретар РНБО Олексій Данилов анонсував створення Національного центру координації стійкості.

Незабаром при міністерствах також з'являться свої підрозділи з боротьби з дезінформацією. Їхні фахівці будуть фіксувати і протидіяти фейкам за єдиним алгоритмом, який розробить Центр.

Першими про готовність приєднатися до боротьби з фейками заявили в Міністерстві культури й інформаційної політики. Глава відомства Олександр Ткаченко повідомив під час форуму "Украіна.30", що до кінця березня у них з'явиться Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, а заразом — й онлайн-музей російської пропаганди. Фінансувати ініціативу Мінкульту також будуть з держбюджету.

"Логіку створення такої кількості центрів я, на жаль, поки не розумію, — говорить Фокусу Дмитро Золотухін, засновник Інституту постінформаційного суспільства. — Загрози еволюціонують, і я не впевнений, що така структура [Центр протидії дезінформації] може нас від чогось уберегти".

Експерт вважає, що центр перевірки інформації — яким представляється нинішня ініціатива при РНБО — необхідний був у 2014 році. На сьогоднішній день з проблемою фейків успішно справляються такі волонтерські організації, як Stopfake, Український кризовий медіа центр, Детектор медіа.

Будь-які інституції, які займаються боротьбою з фейками та поширенням проукраїнських наративів під контролем влади, викличуть опір і недовіру у суспільства, як це було з Міністерством інформаційної політики в 2015 році, якому в народі відразу приклеїли ярлик "міністерство правди".

Ідея боротьби себе вичерпала, говорить Золотухін. Вона завжди буде тільки реакцією на погрози, а нам потрібно розвивати конструктивні та проактивні ініціативи. Наприклад, активніше діяти в сфері підвищення медіаграмотності українців, про що неодноразово говорили і президент Зеленський, і міністр культури й інформаційної політики Ткаченко.

Якщо й створювати центр фактчекінгу, то логічніше координувати його з допомогою програмного комплексу з використанням штучного інтелекту, пропонує експерт. Він міг би моніторити інформаційне поле та сигналізувати користувачам, [так, як це роблять вбудовані в браузері програми блокування реклами], що в конкретному тексті зафіксована дезінформація. Технології по-справжньому деполітизували б процес і зняли з нього флер цензури.

Світ проти фейків

У відповідь на підозри в тому, що Центр своїми рішеннями може впливати на медіапростір, в ОП підкреслили, що організацію при РНБО створювали за образом Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам (Hybrid CoE).

Єврокомісія в 2016 році дійсно розробила низку рекомендацій для країн Євросоюзу про те, як боротися з фейковими новинами. Основні ідеї зводилися до того, щоб збільшити фінансування фактчекінг організацій, а також тих, хто займається підвищенням рівня медіаграмотності, і створити Європейські центри дослідження дезінформації. Одним із таких став Hybrid CoE — незалежна мережева міжнародна організація, що протистоїть гібридним загрозам, створена спільно з ЄС і НАТО. Про цю організацію також згадав заступник голови ОП Ігор Жовква під час презентації Центру протидії дезінформації в Києві.

Загрози дезінформації еволюціонують. Я не впевнений, що президентський Центр зможе нас уберегти

Серйозна відмінність Європейського центру з боротьби з гібридними погрозами від Українського в тому, що навчальний майданчик створений для обміну міжнародним досвідом, тестування нових ідей і підходів у боротьбі з дезінформацією. Організація координується секретаріатом Ради Європи в Гельсінкі, куди входять представники країн-учасниць, а також НАТО та ЄС. Всі рішення ухвалюються радою, а не єдиною персоною в особі секретаря РНБО або президента.

Річний бюджет Центру становить €2,9 млн. Половину суми покриває Фінляндія як сторона-реципієнт, решту формують внески від держав-учасників.

Інша відома в західному світі організація протидії пропаганді — Центр глобального взаємодії при Держдепартаменті США (Global Engagement Center). Він також виконує рекомендаційну функцію — готує доповіді, інформує про наявні фейки і методи боротьби з ними.

Боротьба з медіа

Правозахисники і журналісти не раз критикували владу, підозрюючи, що під соусом "боротьби з дезінформацією" можуть законодавчо обмежити свободу слова.

У січні 2020 року Міністерство культури, молоді та спорту за указом президента Зеленського розробило законопроект про боротьбу з дезінформацією. Автори документа пропонували створити єдину державну Асоціацію професійних журналістів, поділивши всіх медійників на професіоналів і простих розповсюджувачів медіаконтенту, заснувати інститут уповноваженого з питань інформації та ввести кримінальну відповідальність за фейки в ЗМІ. Документ викликав хвилю критики й так і не був винесений на розгляд Верховної Ради.

Разом із цим законопроектом на світ народився інший, не менш резонансний — проект закону про медіа. Доопрацьовану версію документа планували винести на розгляд Верховної Ради минулого літа, але після невтішних відгуків з боку професійної спільноти вирішили доопрацювати.

Проти документа виступила Національна спілка журналістів України. Там законопроект називали "каральним" і вимагали не виносити його на розгляд Верховної Ради. Одна з головних претензій пов'язана з наділенням широкими повноваженнями Нацради з питань телерадіомовлення, який контролюватиме весь український медіаринок, враховуючи онлайн-медіа та друковані ЗМІ. Глава НСЖУ Сергій Томіленко розповів Фокусу, що довіри до такого державного регулятора немає. Нацраду неодноразово підозрювали в лояльності до президентів, будь-то втікач-глава держави Віктор Янукович, Петро Порошенко або Володимир Зеленський.

Глава комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради Микита Потураєв каже, що нову версію документа про медіа обіцяють доопрацювати до кінця березня.

Паралельно до розгляду в другому читанні готується законопроект про незалежність Нацради, який пропонує деполітизувати процедуру призначення членів Ради з телерадіомовлення. Зараз їх спільно призначають президент і парламент. Законопроект пропонує відбирати претендентів за допомогою конкурсної комісії.

"Фактично законопроект про незалежність Нацради — це частина законопроекту про медіа, ключова ідея якого дати бонуси Раді: збільшити зарплати главі та членам апарату (Нацради), сприяти застосуванню санкцій телерадіокомпаніям і змінити процедуру вибору його членів", — говорить Сергій Томіленко. На практиці конкурсну програму формуватиме президент, і членами Нацради, як і раніше, залишаться лояльні владі люди.

У відповідь в Нацраді заявляють, що законопроект про медіа потрібно негайно ухвалити, а ті, хто чинять опір цьому, заважають країні протистояти "інформаційній окупації".