Роздратування Кремля. Чому знову активізувалися розмови щодо вступу України до НАТО

Напередодні Росія закрила свою дипломатичну місію при НАТО та місію альянсу в столиці. Це сталося після того, як зі штаб-квартири НАТО в Брюсселі вислали вісім росіян, звинувачених у шпигунстві. Після візиту Остіна до Києва Кремль пообіцяв вжити всіх можливих заходів, щоб знизити ризики для Росії.

Перепалка намірів: сплеск гордості в Києві та роздратування в Кремлі

"Українська армія зараз одна з найсильніших у Європі та одна з найбільших навіть за чисельністю особового складу", — каже Юрій Кочевенко, директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді. За його словами, багато країн НАТО розслабилися й економлять на озброєнні, тоді як рівень української армії високий, тому багато офіцерів із США, Литви, Німеччини з великим інтересом вивчають наш досвід.

Фраза держсекретаря США Ентоні Блінкена про те, що двері НАТО відчинені для України, яку повторив голова Пентагону в Києві, не означала конкретних дій. Це, скоріше, дипломатичний жест, який вказує на те, що про Україну не забувають. Проте вона спровокувала сплеск патріотичної гордості всередині нашої країни та сильне роздратування в Кремлі. 21 жовтня у Сочі на засіданні дискусійного клубу "Валдай" президент РФ Володимир Путін заявив, що військова підтримка Заходу Україні несе загрозу Росії: "Ось приїхав міністр оборони [Ллойд Остін], який, по суті, відчиняє двері Україні до НАТО. Його заяву потрібно і можна саме так трактувати. Звичайно, це нас турбує".

Ми сильні духом та досвідом. Але в усьому іншому, на жаль, наш рівень технічної оснащеності — це рівень Другої світової війни.

У той же день міністри оборони країн НАТО зібралися, щоб обговорити питання безпеки Альянсу. За підсумками зустрічі вони ухвалили новий план захисту від потенційного нападу Росії, що ще сильніше розлютило Кремль. Так, міністр оборони РФ Сергій Шойгу звинуватив НАТО в нарощуванні сил біля російських кордонів та небажанні на рівних із Москвою обговорювати європейську безпеку. "Міністр оборони Німеччини має справді добре знати, чим подібне [заклики до військового стримування Росії] закінчилося для Німеччини та Європи", — заявив Шойгу. А прессекретар Путіна Дмитро Пєсков додав, що альянс завжди вважав РФ противником, тож у разі зближення України з НАТО Росія хоч і не зможе цьому перешкоджати, але зробить усе можливе, щоб мінімізувати наслідки для себе.

У відповідь на ці заяви речник української делегації у ТКГ Олексій Арестович пообіцяв направити українські ракети на Москву. Щоправда, не раніше, ніж з'явиться така нагода.

Україна та НАТО: і з нами погано, і без нас ніяк

Військові експерти у розмові з Фокусом зазначають, що наша цінність для НАТО полягає у живому бойовому досвіді ведення сучасної війни, який не можна отримати в жодному військовому училищі чи академії.

"Ми сильні духом і досвідом. Але в усьому іншому, на жаль, наш рівень технічної оснащеності — це рівень Другої світової війни. У нас є штучні зразки високотехнологічної зброї. Але знову ж таки, "Джавелін" для нас — це вау, манна небесна, а на Заході це старий комплекс, якому понад 30 років", — каже Фокусу Олег Жданов, військовий експерт.

Щодо натовської зацікавленості в тому, щоб Україна вступила до альянсу, то вона очевидна: наша країна успішно стримує військову агресію РФ. Водночас у разі гіпотетичної окупації України Росією безпека європейських країн-членів НАТО опинилася б під ще більшою загрозою. Погіршилося б становище Туреччини. Наочний приклад – військово-політичний союзник РФ Білорусь, яка завжди сприймала НАТО як загрозу. Наразі Росія планує розмістити на території цієї країни свою авіацію, ракетні системи. Це значно знижує безпеку Польщі та країн Балтії.

"Росія не випадково анексувала Крим. Таким чином вона проектує свої військові сили до Чорноморського регіону і за його межі — Середземне море та Північну Африку", — вважає Олександр Хара, експерт Центру оборонних стратегій.

Для НАТО суттєву різницю має те, де стоять російські танки – на польсько-українському кордоні чи російсько-українському. З цієї причини Україна набула статусу партнера розширених можливостей при альянсі, хоча про членство в найближчому майбутньому там ніхто не говорить. Насамперед тому, що статут НАТО має на увазі принцип: один за всіх і всі за одного. А воювати із Росією за Україну ніхто не хоче.

Чим можуть шантажувати: запчастини з Росії, паливо також

Коли у Кремлі кажуть, що зроблять усе, щоб мінімізувати наслідки від зближення України з НАТО, йдеться про численні можливості. За словами Олега Жданова, в Україні є підприємства, пов'язані з РФ, тому якщо Москва захоче влаштувати економічну війну, вона успішно з цим впорається.

"Укроборонпром за сім років не зміг налагодити заміну трьох тисяч позицій запчастин військової техніки. Ми літаємо на старих радянських літаках, запчастини робить Росія. Ми десять років намагаємося перейти на американське паливо для АЕС, але "Енергоатом" працює з російським паливом", — каже Жданов. Зазначимо, що "Енергоатом" обіцяє, що до кінця 2021 року більшість енергоблоків українських АЕС працюватимуть на американському паливі компанії Westinghousе.

Якщо потрібно натиснути на Європу, Росія може залишити її без газу, незважаючи на імідж надійного постачальника. Втім, у таких крайніх та агресивних заходах немає необхідності, оскільки ключові країни НАТО, у тому числі Німеччина та Франція, виступають проти членства України в альянсі.

Щодо США, Росія може дестабілізувати американські інтереси в інших регіонах.

"Є інформація, що російські спецслужби витрачали гроші на талібів, щоб ті полювали на американських військових. РФ і надалі може використати подібні методи прихованої війни", — зазначає Хара. Крім того, у Кремлі постійно розповідають про нові ракети, спрямовані на Вашингтон. Таким чином, американцям надсилають сигнали про те, що з росіянами треба співпрацювати. "Не обов'язково дружити, але боятися треба", — продовжує експерт.

Головною загрозою з боку Росії залишається ескалація воєнного конфлікту на Донбасі. Москва категорично проти втечі колишніх "колоній" зі своєї сірої зони безпеки. Це виразно демонструє нинішня агресія Росії на Донеччині, а також її війна проти Грузії у 2008 році. У зв'язку з цим фраза Пєскова про те, що Росія піде на все, щоб мінімізувати наслідки від зближення України з НАТО, має сприйматися як очевидна загроза розширення географії збройного конфлікту. У тому числі на Захід.

За словами опитаних Фокусом експертів, якщо Україна відмовиться від зближення з НАТО, її затягне до сфери впливу РФ, а історія показує, що Росія для України – це голодомор, репресії та використання наших ресурсів для політичних авантюр Кремля.