Розділи
Матеріали

Справедлива трансформація: екологічні аспекти та наслідки процесу закриття шахт

В Україні завершується етап розробки глобальної реформи вугільної галузі. Наприкінці вересня Кабінет міністрів схвалив концепцію Державної цільової програми справедливої ​​трансформації вугільних регіонів, яка розрахована на період до 2030 року. І вже два пілотні проекти стартували в рамках цієї програми за підтримки Міністерства економіки та захисту клімату Німеччини та реалізуються Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ).

Закриття шахт — процес не швидкий і зовсім не легкий. Адже мова йде не про механічне припинення видобутку вугілля. Доведеться повністю міняти життя багатьох населених пунктів, починаючи від перенавчання та працевлаштування людей і закінчуючи безпечною ліквідацією шахт і відновленням пошкоджених територій.

"Справедлива трансформація" передбачає комплексне вирішення багатьох проблем вугільних регіонів: економічних, соціальних. І, звичайно, екологічних, які роблять безпосередній вплив на майбутнє всіх шахтарських селищ та їх жителів.

Екологічні проблеми вугільних регіонів України

Те, що вуглевидобуток завдає величезної шкоди довкіллю ­– незаперечний факт. Шахтарські міста та селища в усьому світі – це гектари мертвої землі, важке, забруднене повітря та специфічна вода. А ще – невидимі оку небезпечні тектонічні процеси, які з часом можуть призвести до катастроф. В Україні ж ситуація ускладнюється ще й ситуацією на Донбасі.

Нещодавно ГО "Truth Hounds" підготувало дослідження "Довкілля Донбасу: невидимий фронт", в якому проаналізувала екологічні наслідки на Сході України. Дослідники констатують, що ситуація з довкіллям на Донбасі через постійні бойові дії та режим закритої окупації уже призвели до серйозної екологічної шкоди.

У "Truth Hounds" підрахували, що на території Донецького вугільного басейну знаходиться 220 вугільних шахт. З них експлуатуються менше половини – 97. 14 знаходяться у водовідливному режимі, 39 – в процесі затоплення, 70 перебувають на стадії ліквідації і 2 шахти зняті з обліку у зв’язку із закінченням ліквідаційних робіт.

Багато шахт в регіоні поєднані гідрологічними зв’язками під землею. В тому числі ті, що знаходяться по різні боки лінії фронту. Як, наприклад, шахта "Південна" (м. Торецьк) і шахта імені Гагаріна (м. Горлівка — непідконтрольна територія).

На окупованій території утримання шахт в робочому стані стало нерентабельним через близькість бойових дій, а також високу собівартість вугілля та відсутність ринку збуту. Тож більшість шахт на непідконтрольній території наразі не працюють.

Основними екологічними ризиками через воєнні дії на Донбасі, згідно дослідження, є такі:

  • Ризик затоплення або підтоплення земної поверхні;
  • Ризик забруднення шахтними водами ґрунтових та поверхневих вод;
  • Ризик просідання земної поверхні із руйнуванням будівель і об’єктів інфраструктури;
  • Ризик виникнення техногенних землетрусів;
  • Ризик виходу та вибуху метану та інших газів з шахт;
  • Ризик погіршення стану ґрунтів;
  • Ризик стоку небезпечних речовин з породних відвалів до ґрунтових і поверхневих вод;
  • Ризик потрапляння шахтних газів в атмосферу тощо.

Зокрема, на території Донецької, Макіївської та Єнакієвської промислових агломерацій майже вся земна поверхня має під собою відпрацьований простір. Через це поверхні загальною площею 12 тис. га загрожує просідання. Це створює безпосередню небезпеку для 25 тисяч жителів.

Якщо з шахтних свердловин не відкачувати воду та залишати їх на "мокрій консервації", то ґрунтові породи втрачають щільність і осідають. Це може зумовити різке виштовхування води. А такі гідравлічні удари можуть супроводжуватись так званими "техногенними" землетрусами інтенсивністю 4-5 балів за шкалою Ріхтера.

На жаль, багато ризиків вже стають дійсністю

Наприклад, навколо двох діючих шахт ДП "Торецьквугілля" вода у більшості питних джерелах не відповідає встановленим нормам, в ній значно перевищений показник сухого залишку. В районі селища Золоте на непідконтрольній території відбувається масоване забруднення шахтними водами річки Комишуваха. Фізико-хімічний аналіз води показав значне перевищення багатьох гранично допустимих показників. А гідрографічною особливістю регіону є те, що фактично всі неочищені шахтні води, потрапляючи на відкриті місцевості, в балки, водойми та річки басейну Сіверського Донця, потім впадають безпосередньо в сам Сіверський Донець. Далі забруднені води через південь Бєлгородської та Ростовської областей Російської Федерації потрапляють в річку Дон, а звідти — до Азовського моря. Тобто, забруднення вже має транскордонний характер.

У свердловині шахти "Юнком" поблизу міста Єнакієве на глибині 937 метрів знаходиться так званий "об’єкт Кліваж". Це капсула, що утворилась внаслідок керованого підземного атомного вибуху в 1979 році, всередині якої — вода з радіоактивними стронцієм, цезієм та іншими небезпечними елементами. В епіцентрі вибуху рівень радіації ще раніше був надзвичайно високий — 60 кюрі. А тепер рівень радіації підвищено і у водоносних горизонтах прилеглих територій. Дані на 1 березня 2020 року свідчили про те, що на відстані 5 км від "Кліважу" сумарна концентрація радіонуклідів в водоносних горизонтах складала 20-34*103 Бк/кг. Це означає, що вже в найближчому майбутньому регіон може перетворитись на зону екологічної катастрофи.

Які шляхи вирішення екологічних проблем передбачає справедлива трансформація

Кількома роками раніше, у 2017 році, експертна група під координацією ОБСЄ в Україні та за підтримки урядів Канади та Австрії підготувала схоже дослідження — "Оцінка екологічної шкоди та пріоритети відновлення довкілля на сході України". В якому не лише детально розказала про екологічні проблеми регіони, але й надала фахові рекомендації. За висновками цієї доповіді, Донбас має великий потенціал для перебудови і модернізації економіки регіону, хоча на це знадобиться чималий час.

Експерти рекомендували розробити комплексну концепцію економічної перебудови Донбасу, в тому числі з урахуванням принципів "зеленої економіки", циркулярної безвідходної економіки замкнутого циклу з багатооборотним використанням продукції та врахуванням кліматичних змін.

"Справедлива трансформація" – є тією концепцією, яка ставить на меті комплексне вирішення проблем вугільних регіонів, і в тому числі екологічних. Вона передбачає не лише енергетичну модернізацію промислового комплексу України та втілення концепцій регіонального розвитку вугільних громад, але й цілу низку заходів з охорони та оновлення навколишнього середовища шахтарських регіонів.

В межах пілотних проектів процес закриття шахт відбуватиметься відповідно до чинного законодавства України та з урахуванням найкращих світових практик. Визначенню способу закриття кожної окремої шахти передуватиме поглиблене дослідження особливостей цих шахт, розробка техніко-економічного обґрунтування, проходження стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля з визначенням необхідних природоохоронних заходів.

Зараз визначаються найоптимальніші варіанти закриття шахт в межах пілотних проектів — шахти "5/6" ДП "Мирноградвугілля" і Шахти "Великомостівська" ДП "Львіввугілля". За попередніми оцінками, ліквідація перших шахт за проектом "Справедлива трансформація" здійснюватиметься у комбінований спосіб, коли рівень води у шахті, яку ліквідують, буде підтримуватись на певному рівні. Зайву воду відкачуватимуть насосами, що встановлюватимуться в одному із стволів.

Після завершення ліквідаційних робіт скидання вод з території шахт значно зменшиться, що позитивно позначиться на якості поверхневих вод і екологічній ситуації в регіонах.

Також детально аналізується стан навколишнього середовища регіонів навколо цих шахт. Наразі розглядаються різні варіанти очищення та використання шахтних вод, використання породних відвалів, зменшення їх негативного впливу на довкілля, здійснюється аналіз метанових зон тощо.

Щодо впливу на атмосферне повітря, Шахта "5/6" налічує 28 джерел шкідливих викидів в атмосферне повітря, Шахта "Великомостівська" — 10 джерел. Після закінчення експлуатації цих шахт джерела шкідливого впливу на атмосферу в межах промислових майданчиків ліквідуються і припинять забруднення повітря за основними інгредієнтами. Тож загальний стан повітряного басейну в регіонах, як очікується, покращиться достатньо швидко.

Відновлення довкілля, яке постраждало в результаті роботи шахт — тривалий і дороговартісний процес. Однак без цього справжня реновація вугільних регіонів неможлива. До речі, значне скорочення викидів парникових газів та досягнення кліматичної нейтральності України передбачається також нашими міжнародними зобов’язаннями, зокрема Оновленим національно визначеним внеском до Паризької угоди. Крім того, Україна працює над синхронізацією свого економічного розвитку з Європейським зеленим курсом, оголошеним Європейською Комісією, що передбачає досягнення кліматичної нейтральності Європи до 2050 року.

Акумулювати кошти із різних джерел передбачається завдяки створенню в Україні мультидонорського фонду. Наразі триває розробка проєкту закону "Про Фонд справедливої трансформації". Згідно дорожньої карти реалізації проєкту "Справедлива трансформація", Міністерство розвитку громад та територій має подати проєкт на затвердження Кабміну до кінця поточного року, а ухвалення закону парламентом очікується до липня 2022 року. Сам Фонд має запрацювати з середини 2023 року.

Очікується, що до 2027 року вугільні регіони, що трансформуються, потребуватимуть фінансової допомоги та інвестиції у розмірі не менш ніж 65-70 мільйонів євро. З них через Фонд планується залучити близько половини необхідних коштів. На таку ж суму має бути відкрита кредитна лінія для державного сектора, а ще 10-15 мільйонів складуть інвестиції приватного сектора.

Для інформації: Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) підтримує уряд Німеччини у досягненні цілей у галузі міжнародного співробітництва з метою сталого розвитку. Пріоритетними напрямками співробітництва в Україні є: ефективне управління, енергоефективність та клімат, а також сталий економічний розвиток.