Невипадкова міграція. Як криза з біженцями в Білорусі може позначитися на Україні

Вже кілька днів близько чотирьох тисяч біженців із країн Близького Сходу та Африки намагаються потрапити до країн Євросоюзу через білорусько-польський кордон. Польська влада заявляє, що ця криза — найсерйозніший замах на кордони та стабільність польської держави за останні 30 років, і звинувачують у ньому Росію, а главу Білорусі Олександра Лукашенка називають просто виконавцем. Зі свого боку, українські правоохоронці у межах підготовки до можливої ескалації кризи на кордоні з Білоруссю посилюють її охорону.

Ситуація з нелегальними мігрантами: напруження взаємних звинувачень

Міграційна криза, яку останніми днями спостерігає весь світ на білорусько-польському кордоні, була передбачуваною. Про те, що варто очікувати на різке зростання потоку нелегальних мігрантів, які намагаються потрапити до Євросоюзу через Білорусь, заговорили ще на початку цього літа. Тоді хоч і в менших масштабах, ми спостерігали схожу ситуацію на кордоні Білорусі з Литвою. На початку листопада ситуація загострилася.

За оцінками польської сторони, близько чотирьох тисяч нелегальних мігрантів зараз перебувають на нейтральній смузі біля кордону з боку Білорусі.

"Розкажу про закон розвитку такої кризи. Коли відкривається якийсь міграційний маршрут, перші потоки відносно невеликі, приблизно такі, які ми спостерігали у червні. 30 осіб на литовському кордоні – ніщо порівняно з тим, що ми бачимо зараз. Кожен громадянин іноземної держави, який потрапив туди, куди він хотів — є живою рекламою... Він потім дзвонить своїм родичам, друзям і каже: "ура, я тут". Його питають, а як ти туди потрапив? Маршрут, через кого? І через два-три місяці можна чекати збільшення кількості нелегальних мігрантів у три-чотири рази, що ми зараз і спостерігаємо”, – розповідає Ігар Тишкевич, аналітик Українського інституту майбутнього.

Проте експерт також зазначає, що міграційні кризи такого масштабу самі по собі не виникають. У цьому випадку білоруська влада створила максимально сприятливий режим, щоб міграційні потоки з'явилися і щоб вони збільшувалися. У "випадковість" загострення кризи як європейські політики, так і опитані експерти не вірять. За їхніми словами, біженців, які здебільшого прилітають до Мінська з Іраку, Афганістану та Сирії, а потім пішки намагаються проникнути до Польщі, а далі до Німеччини, використовують як Білорусь, так і Росія.

Польська влада заявила, що не прийматиме біженців, а для недопущення їх на територію Варшава привела в повну боєздатність армію. Росія та Білорусь зі свого боку почали спекулювати на цій темі, нагадуючи країнам ЄС про європейські цінності.

Перший заступник постпреду РФ при ООН Дмитро Полянський каже, що у Москви накопичилося багато питань до країн Європейського Союзу через ситуацію з мігрантами на польсько-білоруському кордоні. Також там звинуватили Польщу у порушенні міжнародних норм після того, як прикордонники намагалися відтіснити нелегальних мігрантів на територію Білорусі.

Вирішити нинішню кризу країнам ЄС, зокрема Німеччині, куди так хочуть потрапити біженці, буде непросто. Представники УВКБ ООН та Міжнародної організації міграції відвідали табір біля Білорусії з Польщею. За їхніми словами, біженці мають кілька варіантів — попросити тимчасового притулку у Мінська або добровільно повернутися додому. Однак, останній варіант нелегальні мігранти навіть не розглядають.

Тому опитані експерти переконані, що кризову ситуацію доведеться вирішувати за дотриманням норм міжнародного гуманітарного права. Більше того, ЄС доведеться чимало витратитись на велику виплату для країн, які приймають у себе біженців. Наприклад, одним із варіантів врегулювання може стати угода, подібна до тієї, що була укладена між ЄС та Туреччиною у 2016 році. Тоді міграційну кризу на Заході вирішували грошима, Брюссель виплатив Туреччині шість мільярдів євро як компенсацію за те, що вона стане буферною зоною для біженців.

Україна та біженці – криза бездіяльності

Несподівана пропозиція розмістити біженців, що застрягли на кордоні між Польщею та Білоруссю, в Україні, прозвучала у найбільшій фракції німецького Бундестагу — СДПН. Щоправда, в Україні таку ініціативу припинили, і не надто дипломатично.

"У нас є пропозиція соціал-демократам в Німеччині взяти їх собі додому — по два, по три, по п'ять. Якщо мало місця, то в Бундестазі — там є кабінети. Нехай беруть їх до себе, і хай вони там знаходяться. З якого переляку ми повинні брати їх до себе, якщо німці мають дбати про них", — заявив секретар РНБО Олексій Данілов.

Проте військові експерти зазначають, що якщо на кордоні розпочнеться загострення, Україна не зможе стояти осторонь. Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, який на момент публікації перебуває з робочим візитом на кордоні з Білоруссю, вказує, що "нормального кордону" між Україною та Росією, а також Україною та Білоруссю немає, і що десять ділянок особливо охоронятимуться через можливість підходу мігрантів з Білорусі.

"У мене є побоювання, що якщо Польща й надалі стримуватиме цей тиск — а я сподіваюся так воно і буде — я цілком припускаю ймовірність пошуку запасних шляхів російсько-білоруських сценаристів. Вони можуть цей натовп перенаправити на кордон з Україною, витісняючи фактично цих людей на територію нашої держави. Чи готові ми, насамперед, керівництво держави та наші прикордонники та різного роду спецназівці, МВС, Збройні сили, захищати наш кордон — я не впевнений", — каже заступник міністра по тимчасово окупованим територіям України у 2016–2019 роках Георгій Тука.

Радник голови ОП Олексій Арестович вважає біженців новим видом зброї в руках Володимира Путіна. На його думку, криза з мігрантами на польсько-білоруському кордоні була штучно створена як відволікаючий маневр для можливого удару по Україні на Донбасі. Зараз Україні варто зміцнювати свої кордони як на Сході, так і з Білоруссю.

"Прикордонники є, кордон позначений, але самої споруди кордону немає. І це наше спільне завдання, завдання всього уряду, президента, суспільства, тому що це будується за податки громадян, наступного року збудувати кордон між Україною та Росією, між Україною та республікою Білорусь. Йдеться про понад тисячу кілометрів державного кордону", — розповідає міністр МВС.

Експерти кажуть, що Україні не варто забувати про дипломатію і не вестися на можливі провокації. Наприклад, якщо Лукашенко відправить біженців до України з метою завдати шкоди рейтингам української влади.

"Росія демонструє готовність вирішити цю проблему, якщо ЄС поступатиметься в інших напрямках. Ні для ЄС, ні для Польщі, ні для України 15 тисяч біженців не є кризою – це великі країни. Кризою є наші політичні інформаційні реакції. Лукашенко відправляє туди біженців, бо чудово розуміє, що в Польщі це позначається на рейтингах партії влади: якщо ми займемо оборонну позицію, а тисячу кілометрів українсько-білоруського кордону ми контролювати не можемо, то це дискредитуватиме нас і створюватиме кризу всередині нашої країни, бо біженці все одно будуть проникати", — резюмує політолог Руслан Бортник.