Неприхована загроза. Хто і навіщо збирався влаштувати аварію на Запорізькій АЕС

Голова Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що загроза теракту на захопленій російськими військами ЗАЕС зменшується. Водночас він не уточнив причин, через які ця загроза зменшується, але зауважив, що Україна вживає різних заходів, як публічних, так і прихованих, у цій сфері.

"Я думаю, що зараз небезпека штучної техногенної катастрофи поступово зменшується", — розповів Буданов в інтерв'ю The Times.

Цікаво, що інтерв'ю було опубліковано 5 липня, в день, на який прогнозували теракт.

Днем раніше ГУР МОУ та Генштаб ЗСУ попередили про можливість провокації на Запорізькій АЕС. За отриманими даними, на крівлі третього і четвертого енергоблоків було встановлено сторонні предмети, які можуть виявитися вибуховими пристроями. Потенційна можливість ядерної катастрофи стала темою дня, в ЗМІ почали публікувати карти територій, які можуть потрапити під радіаційне забруднення, населення попередили про можливість евакуації, а МОЗ надав рекомендації як діяти на випадок аварії.

Варто зауважити, що вперше дата можливої катастрофи на ЗАЕС прозвучала саме від російської сторони. Радник голови концерну "Росенергоатом" Ренат Карчаа розповів, що нібито українська сторона планує вдарити по Запорізькій АЕС у ніч на 5 липня ракетою "Точка-У", в яку завчасно будуть заряджені радіоактивні відходи. За його словами, ці відходи було завчасно вилучено на Південноукраїнській АЕС. Згодом цю інформацію розігнали в інформаційному полі пропагандистські пабліки та телеграм-канали.

Нагадаємо, що вперше про підготовку підриву ЗАЕС повідомив саме Буданов в інтерв’ю британському виданню The New Statement. 25 червня він розповів, що російське керівництво розробило та затвердило план.

Хто такий Ренат Карчаа

У всій цій історії варто звернути увагу на радника "Росенергоатому" Рената Карчаа. Згідно з його публічною біографією, Карчаа — PR-менеджер, фахівець з антикризових комунікацій, політтехнолог, юрист і консультант у державному управлінні. Свого часу займав посаду заступника губернатора Мурманської області. У 2008 році запрошений на роботу в Адміністрацію президента Дмитра Медвєдєва як радник управління президента.

Згодом, не маючи профільної освіти, Карчаа перейшов на роботу в корпорацію "Росатом", яку тоді очолював Сергій Кирієнко, нинішній перший заступник голови Адміністрації Володимира Путіна. З 2005 по 2016 роки Кирієнко був генеральним директором "Росатома", наразі залишається неформальним куратором корпорації. Карчаа встиг попрацювати в Центральній виборчій комісії РФ, корпорації "Роскосмос", Міністерстві регіонального розвитку РФ.

В російських ЗМІ часто виступав як експерт з питань Кавказу, адже виріс в Абхазії. В російській опозиційній пресі Рената Карчаа повʼязують також із Сергієм Кирієнком.

Яка роль Сергія Кирієнка у техногенних катастрофах в Україні

Вже 6 липня Сергій Кирієнко навідався на позиції російських окупаційних військ поблизу пошкодженого Антонівського мосту в Херсонській області. Подібний жест він робив після підриву Каховської ГЕС, тоді чиновник проінспектував затоплені території Голої Пристані та Олешків. На сьогодні Кирієнко є куратором нових окупованих Росією територій. Західні аналітики називають його одним із можливих наступників Путіна на чолі Російської Федерації.

Наприклад, в березні 2023 року "Фонд Карнеґі за глобальний мир" писав, що Кирієнко домігся без зайвого шуму величезного впливу в РФ. Він, як куратор внутрішньої політики тепер опікується не тільки виборами, системними партіями і супроводом губернаторських призначень. У нього дедалі більше контролю над системою освіти, пропагандою та офіційною культурою. Розширювати імперію Кирієнка допомагає мережа аутсорсерів — автономних некомерційних організацій (АНО) і фондів, підконтрольних політблоку Кремля. До яких також входять Центр організації партнерства та мережа Агентства стратегічних ініціатив (АСІ), директором яких є Ренат Карчаа.

У розмові з Фокусом ексдепутат російської Держдуми Ілля Пономарьов підтвердив звʼязок Карчаа з Кирієнком, але заперечив, що ідея підриву ЗАЕС — це ініціатива першого заступника голови адміністрації Путіна.

"Першоджерело ідеї з аварією на ЗАЕС дійсно знаходиться в Москві, але це не питання Кирієнка, це не його рівень, це більше військові начальники", — говорить Пономарьов.

На його думку, так у Кремлі намагаються залякати Захід, що, мовляв, якщо щось станеться, то постраждає вся східна Європа, а винною в цьому буде Україна.

Чи можливе повторення Чорнобильської катастрофи в Енергодарі

6 липня президент НАЕК "Енергоатом" Петро Котін повідомив, що на ЗАЕС залишаються приблизно 700 росіян. Станцію заміновано, а на дахах енергоблоків розміщено кулеметні гнізда.

"Їх кількість там то збільшується, то зменшується. За останньою інформацією, там перебувають близько 700 військових осіб. Фактично там є і вибухівка, і зброя. Є всі інші речовини, які не потрібні на цьому об'єкті. Станція замінована", — сказав він в ефірі телемарафону.

Політичний аналітик Олександр Кочетков пояснює, що ризик аварії на ЗАЕС існує з моменту захоплення станції російськими військами, він статичний і не змінюється. Не варто малювати сценарії на кшталт Чорнобильської катастрофи — це абсолютно різні станції, вони знаходяться в різних умовах і станах.

"Завдяки МАГАТЕ, реакторна зона ЗАЕС зараз знаходиться в неактивному стані, що унеможливлює масштабний викид, навіть, якщо її буде пошкоджено. Ймовірність підриву вибухівки на даху енергоблока не завдасть ніякої шкоди, станції проєктували і будували так, що вона має витримати падіння на неї авіалайнера, землетрус від 7 до 9 балів, вибух поруч термоядерного заряду", — зазначає він Фокусу.

Чого чекати далі на ЗАЕС

При цьому опитані Фокусом аналітики певні, що інформаційна кампанія довкола можливої аварії на ЗАЕС була спровокована українською стороною з подачі РФ. Українське політичне керівництво показало, що в цю гру можна грати удвох, звинувативши у відповідь російську сторону в підготовці до аварії.

"Тут було головне залучити увагу Заходу до такої проблеми, щоб не вийшло, що ймовірна аварія просто викличе чергове занепокоєння, як ми це побачили в ситуації з Каховською ГЕС. Всі, хто хоч трохи цікавиться цією темою, розуміють, що аварії, як це було на Чорнобильській АЕС, не може бути", — пояснює Фокусу колишній співробітник Служби безпеки України Іван Ступак.

За словами Олександра Кочеткова, нагнітання ситуації довкола ЗАЕС можна пояснити лише використанням ймовірності теоретичної техногенної катастрофи на користь політичного тиску. І кожна сторона має в тому свої цілі.

"Українська влада використовує всі можливі інструменти для тиску на союзників, на їхні неповороткість і бюрократію. Це спроба налякати безглуздим, неконтрольованим ворогом, який тримає на ЗАЕС у заручниках всю Європу. Це сигнал, що потрібно надати необхідне озброєння, щоб звільнити цю територію та взяти під контроль найбільшу в Європі атомну станцію. Певний результат від таких дій вже є, нас почули, є свої зрушення, хоча й вони поки не публічні. Мені здається, що налякати вдалося, про це може свідчити заява Буданова про зменшення загрози катастрофи на станції", — говорить аналітик.

Зі свого боку, російська сторона намагається довести, що Україна — безвідповідальна, готова влаштувати провокацію, не має контролю над найбільшою в Європі АЕС.

На думку Івана Ступака, Росія не полишить ідеї завдати шкоди ЗАЕС. Політика Кремля слідує своєрідній деіндустріалізації України, там намагаються знищити все те, що було побудовано за часів СРСР. Про все це згадував Путін у промові напередодні оголошення так званої "спеціальної військової операції".