Чорне дзеркало: як будуть використовувати ШІ на виборах в Україні

22 грудня у Верховній Раді офіційно повідомили про формування робочої групи щодо швидкого опрацювання питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану.

Формулювання обережне. Але сам факт появи такої групи показує: тема виборів переходить із публічних дискусій у площину практичних сценаріїв.

Ці вибори, якщо і коли вони відбудуться, будуть надзвичайно складними. Через війну. Через безпеку. Через втому суспільства. Через втрату довіри до інститутів і перевантаження інформацією.

Про це говорять багато. Я ж хочу зосередитися на іншому. На тому, що вже сьогодні змінює саму природу виборів. На штучному інтелекті.

Кампанія, яка починається до старту

Сучасні вибори більше не мають чіткого початку.

Кампанія не стартує з білбордів чи офіційних заяв. Вона починається з даних. З аналізу поведінки. З тестування реакцій на теми, які ще не винесені в публічний простір.

Штучний інтелект зробив це стандартом. Алгоритми аналізують соціальні мережі, пошукові запити, коментарі, тональність обговорень. Вони показують не лише що думає виборець, а й коли він найбільш вразливий до певного меседжу.

Фактично, вибори починаються тоді, коли суспільство ще переконане, що їх немає.

Як ШІ використали на практиці

Під час виборів у США штаби Джо Байдена і Дональда Трампа використовували ШІ для підготовки до дебатів. Алгоритми моделювали можливі відповіді опонента, аналізували його попередні виступи, темп мовлення, реакції на незручні питання. Завдання було просте: не виглядати переконливішим загалом, а не втратити голоси у конкретних групах виборців у конкретні 30 секунд ефіру.

В Індії команда Нарендри Моді застосувала ШІ для створення персоналізованих відеозвернень. Виборці у різних штатах отримували відео, де прем’єр звертався до них регіональною мовою, з локальними прикладами і знайомими проблемами. Послання було чітке: “Я говорю саме з тобою і розумію твою реальність”.

У Пакистані під час парламентських виборів 2024 року команда ув’язненого Імрана Хана використала синтетичний голос, створений на основі його архівних промов. Через YouTube і TikTok поширювалися аудіозвернення з ключовим меседжем: “Мене можуть ізолювати фізично, але не політично”. Паралельно з’явився deepfake, де той самий голос нібито закликав бойкотувати вибори. Фейк спростували, але кілька днів інформаційного хаосу були гарантовані.

У США в Нью-Гемпширі напередодні праймеріз поширювалися автоматизовані дзвінки з голосом, який імітував Джо Байдена. Повідомлення було коротким і простим: “Ці вибори неважливі. Залишайтеся вдома”. Це не змінило результатів, але показало, наскільки крихкою стала довіра до будь-якого аудіоконтенту.

У Тайвані під час президентських виборів 2024 року проти кандидата Лая Чінґ-де поширили синтетичне відео з особистим скандалом. Воно не зламало кампанію, але повністю змістило фокус уваги. Головним посланням кампанії опонентів стало не “чому він поганий політик”, а “подивіться, яка це людина”.

Це принципово новий тип впливу.

Швидкість і вплив на свідомість

ШІ не переконує виборця з нуля. Він працює інакше.

Він підсилює вже наявні емоції. Страх. Злість. Недовіру. Втому. Він робить це швидко і масштабно. Ші буде генерувати гасла, пости, тексти, відео, картинки, зустрічі з виборцями.

Один меседж може бути згенерований у десятках варіацій і протестований за кілька годин. Алгоритм одразу покаже, де він викликає підтримку, а де спротив. Людський штаб фізично не здатен працювати в такому темпі без ШІ.

У країні, яка живе в умовах війни, цей ефект множиться. Емоційна втома стає точкою входу для маніпуляції.

Що може піти не так

Може піти не так майже все.

Алгоритми можуть радикалізувати суспільство, підсилюючи крайні позиції.

Фейки можуть поширюватися швидше, ніж офіційні спростування.

Персоналізовані меседжі можуть перетворитися на індивідуальні маніпуляції.

Довіра до самого процесу голосування може бути зруйнована ще до його початку.

Ші може стати фабрикою чорного піару та вікном втручання у наш передвиборчий процес — як для наших союзників, так і ворогів.

Штучний інтелект не є ані добрим, ані злим. Він лише підсилює того, хто ним користується.

Отже, наступні вибори в Україні не будуть схожі на жодні попередні.

Це будуть вибори не лише під час війни, а й у новій технологічній реальності. Там, де швидкість важливіша за зміст. Дані важливіші за інтуїцію. А довіра стає головним політичним ресурсом.

Штучний інтелект уже став частиною політики. Питання лише в тому, хто розуміє, як саме він працює. І хто здатен використовувати його не для хаосу, а для відповідальної комунікації.

Бо наступні вибори можуть увійти в історію не як голосування під час війни, а як перший український сезон серіалу «Чорне дзеркало», з тією різницею, що пульт керування буде в наших руках.