Помер Ллойд Скотт: що відомо про людину, яка подолала найнеможливіші обмеження (відео)
Британський ексфутболіст та активний учасник благодійних акцій Ллойд Скотт, який прославився тим, що подолав Лондонський марафон у водолазному костюмі та демонстрував досягнення на межі людських можливостей, помер у віці 65 років.
Точна дата смерті Скотта невідома, але його не стало у листопаді 2026 року, повідомляє BBC.
Яка саме причина смерті, також не уточнюється. Колишній спортсмен двічі переміг рак (у 1989 та 2022 роках), але у 2023 році хвороба повернулася втретє.
Ллойд Скотт — з Лондона до села
Майбутній воротар футбольного клубу "Лейтон Орієнт" народився 13 жовтня 1961 року в Степні, районі у східній частині Лондона. Коли хлопчику було п’ять років, його родина переїхала до Рейнхема (графство Ессекс).
Інтерес до футболу у нього проявився рано: у школі він був капітаном футбольної команди (а також команди з крикету) і виступав в обох видах спорту на районному рівні.
Скотт також грав у крикет за збірну школярів Ессекса, але зрештою обрав футбол: у 1977 році, у віці 15 років, він став вихованцем клубу "Лейтон Орієнт".
Наступного року Ллойд підписав із клубом професійний контракт для молодих гравців, а влітку того ж року працював у складі обслуговуючого персоналу на стадіоні "Лордс".
Шлях до великого спорту
Його професійна футбольна кар'єра розпочалася у 1979 році, коли він підписав повноцінний контракт із "Лейтон Орієнт" і увійшов до складу юнацької збірної Англії. Уже наступного року його визнали "Молодим гравцем року" у своєму клубі.
У січні 1982 року Ллойд перейшов до "Вотфорда", але затримався там недовго: вже в червні він опинився в "Блекпулі", де познайомився зі своєю майбутньою дружиною Керол. У грудні того ж року відбувся його дебют у Футбольній лізі — у матчі проти "Стокпорт Каунті".
Провівши в "Блекпулі" зовсім небагато часу, він повернувся додому в Ессекс, де почав виступати за клуб "Дагенхем" у лізі GM Vauxhall Conference.
Життя після футболу
Завершивши футбольну кар’єру, Ллойд Скотт обрав професію пожежника, вступивши в лютому 1985 року на службу до Лондонської пожежної бригади. Він став найкращим серед новобранців на навчальних курсах, а в липні його направили до пожежної частини в Дагенхемі.
У січні 1987 року Керол переїхала до Ллойда, а у вересні того ж року вони одружилися.
Через два роки, продовжуючи працювати пожежником, Ллойд опинився на місці трагічної пожежі, за що згодом отримав подяку. Під час іншої пожежі він врятував двох дітей, при цьому сам надихався димом і був доставлений до лікарні для проведення планового обстеження.
Рак і народження первістка
Наступного місяця Ллойду поставили сумний діагноз — хронічний мієлолейкоз. Він негайно розпочав курс хіміотерапії (попередньо зберігши свої сперматозоїди у спеціальній установі).
Оскільки ані брат, ані сестра не підійшли як донори кісткового мозку, а Керол була вагітна їхнім первістком, Ллойду призначили ін’єкції інтерферону. До квітня 1988 року в базі даних фонду Anthony Nolan Bone Marrow Trust вдалося знайти відповідного донора.
У вересні 1988 року у Ллойда та Керол народилася донька Емі.
Незважаючи на важкий діагноз, Ллойд не тільки продовжив працювати, а й досяг успіхів у кар’єрі. У 1989 році його підвищили до посади старшого пожежника.
Через місяць він взяв участь у Лондонському марафоні — всього за три тижні до того, як йому довелося лягти в лікарню на операцію з пересадки кісткового мозку.
Крім того, Скотт встиг зіграти свій останній футбольний матч — благодійну гру між командами "Дагенхем" і "Тоттенгем Готспур" — всього за шість днів до госпіталізації, а напередодні — навіть взяв участь у напівмарафоні.
Трансплантація пройшла успішно, хоча під час операції Ллойд був за крок від смерті, а потім провів десять тижнів у лікарні через інфекції та ускладнення. Вже через три дні після виписки він взяв участь у п’ятикілометровому благодійному забігу в "Кристал Палас" на користь Фонду досліджень лейкемії (Leukaemia Research Fund).
Всього через одинадцять місяців після пересадки, у квітні 1990 року, Ллойд знову подолав дистанцію Лондонського марафону, а в липні отримав запрошення на садовий прийом до королеви.
Він не забув і про футбол: за 12 місяців Ллойд зіграв майже 100 матчів за різні місцеві команди, після чого повернувся до повноцінної служби у пожежній охороні.
Благодійна діяльність Ллойда Скотта
У жовтні 1992 року Ллойд був змушений залишити пожежну службу через травму шиї, яку він отримав раніше того ж року в автомобільній аварії. Після цього він почав співпрацювати з фондом "Anthony Nolan Bone Marrow Trust".
Того ж року Ллойд взяв участь у марафоні в Сноудонії, який вважається найскладнішим у Великій Британії.
У 1993 році Ллойд разом зі своїм донором кісткового мозку пробіг Еверестський марафон, піднявшись на висоту 5487 метрів.
У січні 1994 року він знову став батьком після того, як Керол, пройшовши процедуру ЕКЗ, народила близнюків — Люка та Еліота.
Ллойд Скотт та його неймовірні досягнення
Наступні кілька років стали для Ллойда періодом численних випробувань, серед яких:
- заплив на 5000 метрів;
- спуск по мотузці з Блекпульської вежі;
- завершення тріатлону на олімпійській дистанції;
- участь у Лондонському марафоні 1996 року (знову) у полярному спорядженні;
- участь та завершення Марафону де Сабль (145-мильна багатоетапна гонка через пустелю Сахара);
- звання "Особистість року" за версією читачів Daily Express;
- участь в експедиції Scott II (самостійна піша експедиція до Південного полюса), під час якої він втратив свідомість, і його доставили літаком ближче до місця призначення. Скотт все ж досяг Південного полюса напередодні Різдва 1996 року;
- подолання 125-мильного марафону на каное з Девайзеса до Вестмінстера;
- участь у яхтовій гонці Fastnet як член екіпажу;
- підкорення гори Кіліманджаро.
У грудні 1997 року Ллойд почав працювати в організації Leukaemia CARE, а в березні наступного року був змушений відмовитися від участі в Лондонському марафоні, щоб перенести четверту операцію на тазостегновому суглобі.
Це було необхідно для того, щоб він зміг взяти участь в ультрамарафоні в Долині Смерті (Death Valley Ultra Marathon). Дистанцію він подолав у липні того ж року за 57 годин 54 хвилини.
Тим часом, за місяць до ультрамарафону в Долині Смерті, Ллойд був призначений тренером воротарів жіночої збірної Англії з футболу, а у вересні того ж року став тренером воротарів у клубі "Тоттенгем Готспур".
У квітні 1999 року — через 10 років після пересадки кісткового мозку — Ллойд здійснив експедицію на Північний полюс, а у вересні переніс шосту операцію на тазостегновому суглобі.
Відтоді він двічі подолав Лондонський марафон. У 2012 році Скотту заборонили брати участь у цьому заході через зміну правил щодо часових обмежень. Проте він знову одягнув свій водолазний костюм вагою 59 кг і став першою людиною, яка подолала олімпійську марафонську дистанцію. На це у нього пішло п’ять днів, вісім годин, 29 хвилин і 46 секунд.
Крім того, він зібрав понад мільйон фунтів стерлінгів на благодійність, переніс ще одну серйозну операцію на тазостегновому суглобі, підкорив аргентинську гору Аконкагуа (висотою 6962 метри — найвища вершина за межами Азії), виступав за крикетний клуб графства Ессекс, взяв участь у "Кубку пустелі Йорданії" (ще одному змаганні, яке називають "найважчим пішим забігом на Землі").
У 2007 році він вийшов на старт у образі Індіани Джонса, причому з величезним валуном, а в 2011 році протягом кількох днів буквально проповз усю дистанцію в костюмі равлика Браяна — персонажа культового дитячого телешоу "Чарівна карусель" (The Magic Roundabout).
Сам Скотт зазначав, що одним із його улюблених був костюм робота — "Сталевого гіганта" (з однойменного фільму 1999 року, де персонажа озвучував Він Дізель).
Крім того, прем'єр міністр Великобританії Тоні Блер запросив його на Даунінг-стріт, щоб подивитися церемонію винесення прапора (Trooping the Colour), він став героєм телепередачі "Це — твоє життя" ("This is Your Life"), подолав Нью-Йоркський марафон у водолазному спорядженні, пройшов по дну озера Лох-Несс у тому ж костюмі, а також перетнув Австралію на велосипеді типу "пенні-фартінг". Це ранній тип велосипеда, популярний у 1870–1880-х роках, головною особливістю якого є величезне переднє колесо та крихітне заднє.
У 2005 році Скотт був нагороджений орденом Британської імперії (MBE) за свою благодійну діяльність. Сам чоловік жартома пропонував розшифровувати цю абревіатуру як "mad, bonkers and eccentric" ("божевільний, чудернацький та ексцентричний").
До травня 2011 року він зібрав понад 5 мільйонів фунтів стерлінгів для різних благодійних організацій.
У квітні 2021 року у Скотта діагностували синовіальну саркому, а в червні 2022 року стався рецидив. У вересні 2023 року він повідомив, що в нього виявили ще одну саркому — цього разу в нозі.
Нагадаємо, після боротьби з важкою хворобою помер легендарний капітан "Мілана" Франко Барезі.
Також повідомлялося, що помер відомий футболіст Сергій Думенко.