Астрономи виявили коричневого карлика, схожого на Юпітер

Нове дослідження показало, що в найближчого до Землі коричневого карлика є такі ж смуги, як у Юпітера. Про це повідомляє Earth Sky.

Йдеться про один із двох обʼєктів у подвійній системі коричневих карликів під назвою Luhman 16. Обʼєкт Luhman 16B знаходиться від Землі всього в 6,5 світлових роках. За словами вчених, нова методика пошуку смуг і кілець на Luhman 16B знадобиться при картуванні особливостей поверхні землеподібних планет у далеких сонячних системах.

У нашій сонячній системі газові планети-гіганти Юпітер і Сатурн мають смуги і кільця. Вчені задалися питанням, чи можуть бути подібні смуги у коричневих карликів? Або ж їх атмосфера буде більш хаотичною? Ґрунтуючись на результатах дослідження, вчені вважають, що принаймні у деяких коричневих карликів можуть бути смуги.

"Ми задалися питанням, чи схожі коричневі карлики на Юпітер із його правильними поясами і смугами, утвореними великими паралельними струменями? Або в них буде переважати змінна структура гігантських штормів, відомих як вихори, як на полюсах Юпітера", — говорить астроном, провідний автор дослідження з Університету Арізони Деніел Апай.

Результати роботи дозволяють по-новому поглянути на ці загадкові світи, які дуже масивні, щоб вважатися планетами, але не настільки великими для запуску ядерного процесу, як у зірках.

Апай і його колеги визначили, що Luhman 16B дуже схожий на Юпітер. Високошвидкісний вітер дме паралельно екватору, як вітер на газовому гіганті. Він допомагають перемішувати атмосферу і перерозподіляти тепло, що виходить із глибин.

Дослідники також виявили, що на полюсах коричневого карлика є бурі вихрового типу, схожі на ті, що є на Юпітері.

"Характер вітру і масштабна атмосферна циркуляція часто серйозно впливають на атмосфери планет, як на Землі або на Юпітері, і тепер ми знаємо, що такі процеси також формують атмосфери коричневих карликів", — додає Апай.

Знання того, як дмуть вітри і перерозподіляють тепло на найближчому коричневому карлику, допомагає зрозуміти клімат, екстремальні температури і еволюцію субзіркових обʼєктів загалом.

Але побачити безпосередньо коричневі карлики неможливо. Вони занадто тьмяні і далекі, щоб за ними можна було спостерігати в телескопи.

Замість цього, в дослідженні використовувалися алгоритми, розроблені для супутника NASA TESS, щоб виміряти яскравість двох коричневих карликів Luhman 16A і Luhman 16B. Згідно з отриманими результатами, Luhman 16A виявився приблизно в 34 рази більший за масу Юпітера, а Luhman 16B приблизно в 28 разів більший за масу Юпітера.

Коричневий карлик Luhman 16B також приблизно на 830 градусів за Цельсієм гарячіше, ніж наше Сонце, але все ще недостатньо гарячий, щоб перетворитися в зірку таких розмірів.