Розділи
Матеріали

Як користувачі Telegram допоможуть Дурову повернути борг у десятки мільйонів доларів

Ірина Рефагі
Фото: kod.ru

Що зробить творець Telegram, щоб розрахуватися з інвесторами блокчейн-проекту TON, який провалився.

Днями Павла Дурова повідомили про те, що фонд Da Vinci Capital має намір подати позов проти двох його компаній — TON Inc. і Telegram Inc. Зокрема, інвестори вимагають відшкодувати збиток за криптовалютний проект, що зазнав фіаско. Якщо протягом 14-ти днів Дуров не виплатить компенсацію, а це кілька десятків мільйонів доларів, то фонд подасть судовий позов у Лондоні, і чим тоді обернеться справа, навіть страшно уявити. Фокус розбирається в ситуації.

Що зараз коїться?

Як повідомляє видання Forbes, у лютому 2021 року фонд Da Vinci Capital надіслали повідомлення про намір подати позов проти TON Inc. і Telegram Inc. Павлу Дурову, віце-президенту Telegram Іллі Перекопському й іншим топ-менеджерам компанії TON Inc. Про це ЗМІ повідомило власне джерело й запевнило, що йдеться про компенсацію розміром $100 млн. Однак інші два джерела повідомили, що в листі, надісланому в Telegram Inc. йдеться про $20 млн. Видання підкреслює, що встановити дійсний розмір необхідної компенсації не вдалося. Але в будь-якому випадку, суму просять немаленьку.

Варто зазначити, що в листі є формулювання, яке звучить як "letter before claim". Це означає, що потенційний позивач попереджає потенційного відповідача про свій намір подати до суду. Іншими словами, Павлу Дурову дають останнє попередження про те, що через якийсь час буде поданий реальний позов. Джерело повідомило виданню, що, швидше за все, подавати до суду будуть у Лондоні, а потім "підтягнуться інші юрисдикції". Юрист Павло Іккерт додав, що Дуров не зобов'язаний відповідати на такий лист. Що стосується учасників конфлікту, то вони відмовилися від коментарів.

Керівний партнер Da Vinci Capital Олег Желєзко
Фото: Семён Кац/Inc.

З чого все почалося?

На початку 2018 року Дуров оголосив про те, що збирається запустити блокчейн-платформу TON для криптовалюти Gram. З цією метою він продав 2,9 млрд токенів і залучив $1,7 млрд. Інвесторами стали росіяни і компанії, за якими стоять росіяни:

  • Disruptive Era Fund, що знаходиться під управлінням Da Vinci Capital (керівний партнер Олег Желєзко). Сума угоди на покупку токенів — $72,1 млн. Сума інвестицій — $45,4 млн (згідно з документацією SEC).
  • Space Investments (згідно з даними SEC, ця компанія пов'язана з компанією InVenture Partners Сергія Азатяна). Сума угоди на покупку токенів — $65,3 млн.
  • Роман Абрамович (представлення не потребує).
  • Юрій Мільнер, власник DST Global, колишній співвласник і голова ради директорів Mail.Ru Group.
  • Сергій Солонін, засновник Qiwi.
  • Саїд Гуцерієв, генеральний директор нафтового холдингу АТ "ФортеІнвест".
  • Давид Якобашвілі, співзасновник "Вімм-Білль-Данна".

Робота над створенням платформи кипіла щосили: планувалося, що запуск відбудеться восени 2019 року. Однак запуск був би неможливий без санкції Комісії з цінних паперів і бірж США (SEC) (власне Штати були юрисдикцією TON). Коли регулятор вивчив всю документацію, він вирішив, що дії Telegram порушують законодавство США про цінні папери, тому подав до суду і домігся тимчасової судової заборони на випуск Gram.

Ось у такій зв'язці повинні були працювати блокчейн-платформа TON і Telegram
Фото: habr.com

Зрештою, Дуров домігся того, що SEC визнала криптовалюту Gram цінним папером. Визнати визнала, але її випуск заборонила. Оскільки договори з інвесторами передбачали ризики, Павло зобов'язаний тепер повернути 72% від суми вкладених інвестицій тим інвесторам, які хочуть забрати свої гроші негайно. А тим, хто може почекати до 31 квітня 2021 року він повинен повернути 110%. Тобто, повернути всі вкладені гроші та ще й з відсотками. За підсумком, Telegram до кінця квітня змушений віддати інвесторам більше $600 млн. І якщо інвестори, які знаходяться в юрисдикції РФ, готові чекати, то інвестори, які знаходяться в юрисдикції Великобританії або США, хочуть забрати гроші прямо зараз. І мають на це право. Але Павло, мабуть, їх не віддав, тому й отримав попередження про підготовлюваний позов.

Що зробить Павло Дуров?

На початку 2021 року стало відомо, що Telegram має намір взяти в борг $1 млрд, щоб розрахуватися з інвесторами. Справа в тому, що власного капіталу компанії не вистачить: видання VTimes повідомляє, що компанія збиткова (збиток у 2019 році становив $150 млн, а в 2018-му — $172 млн) і мала негативний капітал ($323,5 млн у 2019 р і $172,7 млн у 2018 р). Але за таких показників, компанія взяла зобов'язання, які перевищували її активи. Аудитори з PwC засумнівалися в тому, що компанія зможе продовжувати безперервну діяльність за умов таких показників. "За першу половину 2020 року проблема не вирішилася: зберігся дефіцит $172 млн", — говориться в статті VTimes.

Що ж придумав Дуров? Він вирішив не позичати $1 млрд у прямому розумінні цього слова, а запропонував інвесторам вкластися на цю суму в облігації його компанії, пообіцявши монетизувати месенджер. Якщо йому вдасться такий маневр, то він зможе повернути гроші протягом п'яти років.

Видання "Коммерсант" повідомило, що євробонди Telegram будуть розміщені на початку березня 2021 року, ставка купона складе 6-8%, термін — 5 років. Після закінчення терміну бонди можуть бути конвертовані в акції Telegram із дисконтом 10% до ринкової ціни, але тільки за умови, що на той час він вийде на IPO. Мінімальний чек становить $50 млн. Журналісти Forbes взялися оцінити ризики цієї затії і дійшли висновку, що "Telegram використовує типову для венчурного фінансування схему, при цьому незрозуміло, навіщо упаковувати це в облігації". А один із експертів зауважив, що "...це більше схоже на позику під чесне слово через бонди. Невідомі фінансові показники, а отже, складно розрахувати метрики боргу й в кінцевому підсумку ставку".

Згідно з новим планом, монетизації підлягає, перш за все, розміщення реклами в Telegram-каналах. Іншими словами, буде впроваджена система за типом Google AdSense, коли рекламодавець платить за розміщення реклами на різних сайтах, а власники сайтів, що помістили цю рекламу, отримують дохід за кліки. Або буде інтегрована система, як у Facebook, коли рекламодавець платить за розміщення реклами в соцмережі, а натомість отримує переходи на свої сторінки/групи/сайти. Зараз у месенджері існує безліч рекламних бірж — сервісів, які дозволяють власникам каналів знаходити клієнтів і продавати місця під рекламу. За свої послуги вони беруть невелику плату — 50 російських рублів за разове розміщення (трохи менше 19 грн), або 200-300 рублів (76-114 грн) за можливість постити раз на добу оголошення про пошук клієнтів протягом місяця. Але власне месенджер із цього нічого не мав. А тепер — буде.

У компанії заявляють, що щомісяця месенджер генерує майже 350 млрд показів аудиторії на 42 млн активних каналах. Якщо щорічне зростання аудиторії становитиме 40%, то до 2025 року кількість показів виросте до 2 трлн, а кожен десятий показ буде рекламним. Цілком ймовірно, що така схема допоможе погасити борг. Однак, виходить, що борги Павло Дуров повертатиме не тільки за рахунок облігацій, а й за рахунок користувачів.