Злив води з АЕС "Фукусіма" в Тихий океан. Чого боїться Greenpeace, і чому він не має рації

Японія почне поступово скидати 900 млн літрів води з АЕС "Фукусіма" в Тихий океан. І незважаючи на хвилю обурення з боку деяких організацій, майбутній злив води не становить загрози для людей і навколишнього середовища, пояснює геохімік, міжнародний експерт з радіоактивного і хімічного забруднень Джеймс Конка для Forbes.

Японський уряд вирішив вилити в океан очищену радіоактивну воду, яка накопичилася на зруйнованій АЕС "Фукусіма". Проти таких дій виступили японські рибалки і споживачі в таких сусідніх країнах як Китай і Південна Корея.

Очікується, що Tokyo Electric Power Company (Tepco) почне злив слаборадіоактивної води у 2023 році, після понад 7 років дискусій про те, як утилізувати воду, яка використовувалася для охолодження на АЕС.

Прем'єр-міністр Японії Йосіхіде Суга заявив, що його уряд прийняв остаточне рішення після зустрічі з головою національної федерації риболовецьких кооперативів Хіроші Кіші. Останній продовжує виступати проти плану уряду.

Уряд заявив, що не може продовжувати відкладати вирішення питання щодо утилізації, враховуючи, що ємність резервуарів для води на "Фукусімі" буде повністю заповнена у 2021 року. Суга підкреслює, що спустити воду — найбільш прийнятний варіант.

У Міністерстві економіки і промисловості Японії зазначили, що вода була оброблена з використанням передової системи очищення рідини і зберігалася в резервуарах на території комплексу. Однак система очищення не може видалити тритій, найменш радіоактивний і найбезпечніший з усіх радіоактивних елементів.

Згідно із заявою, тритій буде розбавлений до 1500 бекерелів на літр, що становить 1/40 концентрації, дозволеної японськими стандартами безпеки, і 1/7 рекомендацій ВООЗ для питної води.

Загальна річна кількість тритію, який скидають, "буде на рівні нижче значень для АЕС "Фукусіма" до аварії", йдеться в документі. Іншими словами, викид води з АЕС буде перебувати в межах, встановлених для атомних електростанцій по всьому світу, у тому числі і в Японії.

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) схвалило план уряду Японії, зазначивши, що скидання води буде відповідати стандартам світової практики. Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гросс підкреслив, що таким способом скиданням води користуються майже всі АЕС, навіть якщо вони не в аварійній ситуації.

Доза опромінення від 0,9 літра цієї води дорівнює чотирьом бананам або сімейному пакету картопляних чипсів. Тонна цієї води дає дозу приблизно мЗв, що менше одного комп'ютерного сканування грудної клітини.

"Критики, такі як Greenpeace, вважають, що кожен атом небезпечний, і цю воду варто зберігати та обробляти вічно. Схоже, вони не розуміють властивостей тритію, але мало хто їх розуміє", — пише Джеймс Конка.

Учені завжди рекомендують зливати воду, забруднену тритієм, у Тихий океан протягом тривалого періоду часу — не менше 10 років.

"Незважаючи на те, що пропозиція звучить не кращим чином, це дуже хороша ідея. Тритій — це помірно радіоактивний ізотоп водню, що містить два нейтрони та один протон, з настільки низькою радіоактивністю, що він ніколи не викликав ніяких екологічних проблем. Більше того, тритій природним чином формується в атмосферному процесі, а також при випробуваннях ядерної зброї і на АЕС", — зазначає експерт.

Тритій не завдає шкоди ні людині, ні навколишньому середовищу, незалежно від його концентрації або дози. Теоретично тритій може бути канцерогенним для людини при надзвичайно високих рівнях. Тільки лабораторні дослідження на мишах при дуже високих дозах дали негативні результати для здоров'я, і тільки після того, як мишей нагодували 37 000 000 Бк/літр.

"Скинути цю воду в океан, без сумніву, кращий спосіб позбутися від неї. Наукова реальність така, що тритій випускає неймовірно слабку бета-частинку з енергією всього 6 кеВ, яка легко затримується нашим омертвілим шаром шкіри. Навіть прийом тритію нічого не дасть. Ми пробували", — зазначає Конка.

Ризики для здоров'я, пов'язані з тритієм у воді, настільки низькі, що країни світу не знають, які нормативні обмеження встановлювати.

Використовуючи бекерель на літр у ролі одиниці концентрації (Бк — це розпад одного ядра на секунду), США встановили 740 Бк/л для питної води, при цьому Канада має межу в 7000 Бк/л. Швейцарія встановила 10 000 Бк/л, а Австралія — колосальні 76 103 Бк/л.

"Ці обмеження були буквально взяті з повітря. Вони не засновані на дослідженнях. Їх вибрали тому, що їх було легко досягти. Це означає, що жоден зі згаданих рівнів або в 100 разів вище його не несе загрози для здоров'я", — каже експерт .

Водень — це дійсно маленький атом, який легко проникає через мікроскопічні пори, навіть через біологічні мембрани і клітинні стінки. Тритій, який за хімічним складом усе ще є воднем, можна знайти в молекулах води, які представляють собою два атоми водню й один атом кисню.

Оскільки тритій у 3 рази важчий за звичайний водень через два нейтрони в його ядрі, він має тенденцію замінювати нормальний водень у молекулах води, тому він швидко розбавляється в наших тілах і в навколишньому середовищі. Тритію подобається перебувати у воді, а не в тканинах.

Наші тіла в основному складаються з водню, і в основному він є у воді. Таким чином, хоча період напіврозпаду радіоактивного тритію становить 12,3 років, його біологічний період напіврозпаду в організмі становить усього 10 днів. Отже, прийом всередину цього слабкого випромінювання не матиме такого ж ефекту, як більшість інших радіонуклідів.

Бета-випромінюванню тритію з надзвичайно низькою енергією також вкрай важко пройти через воду, клітинні стінки та інші матеріали, щоб дістатися до будь-якої ДНК. Енергія повільного бета-випромінювання тритію в основному розсіюється в електронних хмарах інших молекул за рахунок зіткнень і гальмівного ефекту.

"Зрештою отримати значну дозу опромінення від тритію, на відміну від будь-якого іншого радіонукліда, неможливо. Він легко виводиться з організму і занадто швидко розчиняється", — говорить геохімік.

В атмосфері Землі від випробувань старих бомб і природних процесів міститься більше тритію, ніж зможуть викинути реактори АЕС. Космічні промені виробляють тритій на 4 млн кюрі щорічно (150 000 000 000 000 000 Бк) у верхніх шарах атмосфери, велика частина якого досягає води на поверхні, яку ми зрештою п'ємо.

Типові концентрації тритію від космічного випромінювання в морській воді становлять близько 700 Бк/м3, що істотно перевищує концентрації з резервуарів "Фукусіми".

Крім цього, у світовому океані вже є 16 280 000 000 000 000 000 000 Бк калію-40, рубідію-87 і багатьох інших радіонуклідів. Риба вже давно живе в середовищі з великою кількістю радіоактивного матеріалу, що утворився природним шляхом.

"Біологічний період напіврозпаду тритію в риб і морських мешканців навіть коротший, ніж у людини, і становить менше 2 днів. Тритій розчиняється в морській воді настільки швидко, що будь-яка значна доза не може передатися тому чи іншому організму", — підкреслює Конка.