Помер співзасновник Adobe і "батько" формату PDF: що відомо про доктора Чарльза Гешке
Історія про математика, який зробив революцію у видавничій сфері, перевершив Xerox, був викрадений бандитами і врятований ФБР.
Днями компанія Adobe повідомила про те, що один з її співзасновників, доктор Чарльза Гешке (Charles Geschke), помер на 82-му році життя. На згадку про творця формату графічних файлів PDF, компанія опублікувала його коротку біографію. Фокус розповість цікаві факти про доктора Гешке, а також про PDF, без якого були б неможливі "безпаперові офіси", безпечна онлайн-робота урядів і компаній і не сталося б революції у видавничій справі.
Хто такий Чарльз Гешке?
Чарльз Метью Гешке народився 11 вересня 1939 року в місті Клівленд (штат Огайо, США). Закінчивши середню школу Св. Ігнатія, він вступив до Університету Ксав'єра, де отримав ступінь бакалавра класичних наук і ступінь магістра математики. Можливо, Чарльз усе життя пропрацював би викладачем математики, якби не знайомство з Вільямом Вульфом, ученим і програмістом. Саме Вульф буквально закохав Гешке в інформатику, у результаті чого останній здобув докторський ступінь з інформатики в Університеті Карнегі-Меллона і з теоретика перетворився на практика.
У 1972 році Гешке влаштувався на роботу в дослідницький центр Xerox у Пало-Альто, де створював мови програмування та інструменти, які використовувалися для створення робочої станції Xerox Star. А вже через 5 років Чарльз заснував лабораторію візуалізації, де проводив дослідження в галузі графіки, оптики й обробки зображень разом з Джоном Варноком. Підсумком роботи тандему став Interpress — мова опису сторінок (англ. Page description language — PDL), яка могла описувати такі складні форми, як шрифти.
Однак ученим не вдалося переконати керівництво Xerox у комерційній цінності Interpress, тому вони зважилися на сміливий крок — пішли з Xerox і заснували свою власну компанію під назвою Adobe. З грудня 1986-го по липень 1994 року Гешко був її головним операційним директором, а з 1989 року по 2000-й він займав посаду президента компанії і залишався в кріслі співголови ради директорів Adobe по 2017 рік. Adobe неодноразово потрапляла в список Forbes "400 кращих великих компаній".
Але ж усі лаври могли дістатися Xerox...
Кримінальна історія
Про це мало хто знає, але в житті доктора Чарльза знайшлося місце кримінальній історії. Інцидент стався 26 травня 1992 року. Тоді компанія вже мала власний офіс у Маунтін-В'ю (штат Каліфорнія), куди Гешке приїхав вранці на роботу. Однак до кабінету він не дійшов — його викрали на автостоянці двоє невідомих. Вони погрожували голові компанії пістолетом, зв'язали його і відвезли в місто Голлістер (Каліфорнія), де утримували чотири дні в приватному будинку, прикувавши ланцюгом до батареї. Усе це було зроблено з метою викупу: зловмисники зателефонували дружині Гешке і зажадали $ 650 тис. і "ніякої поліції". Однак жінка не розгубилася і зателефонувала не в поліцію, а прямо в ФБР. Агенти вистежили одного з бандитів, яким виявився 26-річний Муханнад Альбухарі, і переконали його здатися. Муханнад привів агентів до бунгало, де був його подільник, Джек Сайєх, а також доктор Гешке: усе закінчилося благополучно для вченого — його звільнили. А бандити потрапили за ґрати, де відбувають довічне ув'язнення.
Ера Adobe
Як і Apple, Adobe була заснована в гаражі: Варнок влаштував там офіс у 1982 році, а назву запозичив у річки Адоб Крік (англ. Adobe Creek), яка протікала прямо за його будинком.
Перше, за що взялися бізнесмени, це доробка Interpress. Незабаром він перетворився на PostScript, а його використання на комп'ютерах Apple призвело до створення однієї з перших настільних видавничих систем (англ. Desktop publishing — DTP), яка дозволила користувачам складати документи на персональному комп'ютері і бачити їх на екрані точно такими ж, якими б вони виглядали після друку. Це дуже важливий момент, адже раніше графічні дизайнери були змушені переглядати свої роботи після друку або за допомогою додаткової функції "попередній перегляд". А DTP не вимагала додаткових функцій, тому все можна було відстежувати в режимі реального часу. Завдяки високій якості і швидкості, з якою можна було виконувати друк і компонування, система зробила революцію в сучасному друці і видавничій справі.
Пізніше Adobe створила проривні та популярні продукти на кшталт PDF, Acrobat, Illustrator, Premiere Pro і Photoshop, що дозволяють верстати макети будь-якої друкованої продукції, а також створювати діджитал-об'єкти, які сьогодні (прикріпіть до них NFT!) можна продати за великі гроші і моментально перетворитися з "бідного художника" на мільйонера.
Без PDF, як без рук
PDF (англ. Portable Document Format) був розроблений у 1990-х. Перед розробниками стояла мета: створити такий формат відображення документа, щоб на будь-якому пристрої документ відкривався і виглядав однаково. У підсумку, їм це вдалося, поєднавши елементи векторної і растрової графіки, інтегрувавши шрифти і підтримку відео. Для більшої зручності розробники зробили можливим читання документів цього формату не тільки за допомогою спеціального ПЗ від Adobe, але і за допомогою звичайного Microsoft Word.
Формат настільки високо оцінили у світі, що у 2008 році його стандартизували на рівні держав. Тепер якщо ви, наприклад, хочете отримати коментар від будь-якої урядової служби, запит ви зобов'язані надсилати в PDF-файлі. В Україні це правило теж працює.
Можливо, ви ніколи не замислювалися над цим, але PDF у рази спростив нам життя. Судіть самі:
- офіси всього світу використовують менше паперу, завдяки цьому формату
- він спрощує зберігання та передачу текстової та графічної інформації в мережі,
- захищає права авторської та інтелектуальної власності: продемонструвати свої ідеї легко, а ось втрутитися в PDF-документ — складно,
- відкривається на будь-яких пристроях з будь-якими операційними системами в такому вигляді, у якому був створений,
- додаток для перегляду Adobe Acrobat Reader, як правило, встановлено на ПК, якщо немає, то завантажується безкоштовно за лічені секунди,
- файли в PDF займають мало місця на жорсткому диску, завдяки алгоритмам компресії,
- має різні параметри безпеки: заборона друку, заборона редагування, використання електронного підпису для визначення автентичності документа тощо.
Є, звичайно, і мінуси, але їх не так уже і багато:
- за установку редактора PDF-файлів доведеться заплатити,
- редактура PDF-файлів — процес не з легких, на відміну від редагування будь-яких інших графічних файлів,
- у PDF складно працювати з текстом.
І тим не менше, від PDF світ відмовлятися не збирається, а що стосується труднощів роботи з файлами — їх можна подолати, переглянувши кілька відеоуроків.