Спадщина Холодної війни: в американському меді знайшли радіоактивний ізотоп

Група вчених під керівництвом геохіміка-еколога Джеймса Касте з Державного дослідного університету у Вільямсбергу з'ясувала, що в американському меді все ще можна знайти сліди радіоактивних опадів від ядерних випробувань у 1950-х і 1960-х роках, які виготовлялися під час Холодної війни. Про це пише Science Mag.

Виявлений радіоактивний ізотоп цезій-137, розташований нижче рівнів, які вважаються небезпечними, але виміряні кількості підкреслюють стійкість радіоактивних забруднювачів навколишнього середовища навіть через півстоліття після завершення міжнародних випробувань ядерних бомб.

Цезій-137 — це побічний продукт ядерного ділення, що включає реакцію урану і плутонію. Ізотоп часто можна знайти в невеликій кількості в різних харчових продуктах.

Усього було досліджено 122 зразки меду, взятих по всіх території Америки: від штату Мен до штату Флорида, і в 68 знайшли радіоактивні ізотопи, спадщина ядерних випробувань в атмосфері, проведених США, СРСР та іншими країнами в епоху холодної війни.

Більшість вибухів влаштовували над Маршалловими островами в Тихому океані і над Новою Землею, арктичним архіпелагом на півночі Росії. Інші випробування проводилися в Нью-Мексико і Неваді. Причому на вибухи навіть продавали квитки: глядачі влаштовували вечірки вище, щоб було краще видно випробування.

Відкриття відбулося випадково — після того, як Джеймс Касте дав своїм студентам завдання на весняних канікулах у 2017 році. Він попросив привезти продукти місцевого виробництва з тих місць, де вони будуть відпочивати, щоб продемонструвати, як радіоактивні забруднювачі після ядерних випробувань середини ХХ століття все ще зберігаються в навколишньому середовищі.

Студенти привезли мед, фрукти, горіхи і деякі інші продукти. Як і очікувалося, різні зразки показали дуже слабкі сліди цезію-137 при вимірюванні гамма-детектором. Однак, коли вчений проаналізував склад меду з фермерського ринку в Північній Кароліні, результат його шокував.

"Я виміряв його ще раз, бо подумав, що щось трапилося з контейнером або з моїм детектором. Повторні вимірювання показали, що вміст цезію-137 знову був у 100 разів більшим, ніж у будь-якого з інших продуктів", — зазначив Касте .

На думку вченого та його колег, сукупний ефект понад півтисячі з цих тестових вибухів випустив в атмосферу більше іонного випромінювання, ніж будь-яка інша подія в історії людства.

"Багато повітряних вибухів були настільки потужними, що десятки радіоактивних продуктів поділу були викинуті в стратосферу і поширилися по всьому світу приблизно протягом року, в основному в результаті дощів. Присутність радіоактивного забруднення в результаті ядерних випробувань повсюдне і виявляється на всіх континентах і навіть у глибоких океанських западинах", — повідомляють дослідники.

Вони пояснили, чому рівень цезію-137 у меді такий високий. Було виявлено, що мед надходив з тих регіонів США, де в грунті міститься низький вміст калію, який рослини поглинають як джерело поживних речовин для підтримки ряду метаболічних процесів. Калій і цезій мають ряд атомних подібностей, і коли рослинам бракує калію — вони поглинають цезій. Потім ізотоп потрапляє в нектар рослин, який збирають бджоли і роблять мед. А вміст ізотопу в меді зі штату Мен пояснювався просто — тамтешні фермери відправляють вулики на зимівлю в тепліші штати.

Однак Касте зазначає, що навіть підвищена концентрація цезію в меді не вважається шкідливою для людини.

"Я не намагаюся говорити людям, що вони не повинні їсти мед. Я сам годую своїх дітей медом і їм його більше, ніж зазвичай", — сказав Касте і заявив, що турбуватися немає про що. Однак зазначив, що, можливо, вміст цезію-137 у нектарі призвів до вимирання бджіл. І рівень його в 1970-х був, ймовірно вищим, ніж зараз.