Тревожный сигнал. Рыбы питаются пластиком еще с 1950 года, – исследование

Вчені використовували музейні колекції, щоб вивчити кишківник прісноводних риб за останнє сторіччя, який показав не тільки те, що вони ковтали пластикові відходи протягом десятиліть, але і те, що їх концентрація різко зросла останнім часом, повідомляє New Atlas

Дослідження, проведене біологами з університету Чикаго Лойола, присвячене мікропластикам, які являють собою крихітні фрагменти пакетів, пляшок та інших пластикових предметів розміром менше 5 мм.

Вчені, які вивчають вплив мікропластика на морські організми, виявили, що мікропластик може викликати аневризми і репродуктивні зміни у риб, впливати на когнітивну діяльність раків-самітників і послаблювати фізичну діяльність мідій. Вони також виявили докази того, що мікропластик переміщується вгору по харчовому ланцюжку. Дослідження потенційного впливу мікропластика на людей показали, що він може змінювати форму клітин легенів.

Автори нового дослідження мали намір зрозуміти, як мікропластик накопичувався за останнє сторіччя і як він вплинув на риб у минулому. Для цього вчені використовували фонд Чиказького музею природної історії імені Філда, де зберігається близько двох мільйонів заспиртованих примірників риб.

"Останні 10 або 15 років суспільство замислюється про проблему пластику у воді", — говорить Тім Холлейн, доцент кафедри біології Чиказького університету Лойола. "Але насправді організми, ймовірно, піддавалися впливу пластикового сміття відтоді, як був винайдений пластик. Дивлячись на музейні зразки, ми, по суті, можемо повернутися у минуле".

Дослідження було зосереджено, зокрема, на чотирьох видах: велткоротому окуні, канальному сомі, пісочнику і бичках-кругляках, записи про які датуються періодом з 1900 по 2017 рік. Щоб мати повну картину, вчені також відібрали свіжі зразки цих самих видів для вивчення.

"Ми вибирали середню за розміром рибу, не велику, і не маленьку. Потім за допомогою скальпеля і пінцета розкривали травний тракт", — говорить учений Лорен Хоу. "Ми намагалися отримати не менше п'яти зразків за десятиліття".

Потім травні тракти обробляли перекисом водню, який руйнує всі органічні речовини, але залишає пластик. Вчені використовували мікроскопи, щоб ідентифікувати матеріали з підозріло гладкими краями, які можуть вказувати на мікропластики. Потім у співпраці з дослідниками з Університету Торонто підтвердили їх хімічний склад за допомогою Раманівської спектроскопії.

Пластик не виявляли аж до середини минулого століття, але потім, коли виробництво пластмас почалося у промислових масштабах у 1950-х роках, концентрації пластика в кишківнику почали стрімко зростати.

Було виявлено, що пластик має форму волокна і був отриманий з полімерів і ряду натуральних і синтетичних тканин. Вчені описують відкриття і це значне збільшення концентрації як "тривожний сигнал".

"Ми виявили, що кількість мікропластика у кишківнику цих риб переважно виросла з ростом виробництва пластику", — говорить Калеб МакМахан, іхтіолог з Чиказького музею природної історії.