Дослідники вважають, що джерело спійманого радіосигналу в атмосфері Венери.
Місія Parker Solar Probe, призначена для вивчення Сонця, продовжує робити нові відкриття на своєму шляху до зірки. Про це повідомляє CNN.
Минулого літа космічний апарат NASA пролетів повз Венери і виявив радіосигнал. Він підтвердив, що зонд дійсно пройшов через верхні шари атмосфери планети. Учені вперше отримали прямі вимірювання за майже 30 років.
Сонячна місія, яка стартувала у 2018 році, призначена для вивчення Сонця. Апарат буде протягом 7 років досліджувати зірку і наблизиться до неї ближче, ніж будь-який інший зонд в історії.
У дослідженнях Parker Solar Probe Венера відіграє важливу роль. Космічний апарат використовує гравітацію Венери, щоб змінити свою орбіту і наблизитися до Сонця.
Під час одного з таких обльотів Венери 11 липня 2020 зонд зібрав доказ того, що верхні шари атмосфери Венери зазнають деяких змін. На процес впливає сонячний цикл або 11-річний цикл активності нашого Сонця.
Космічний апарат також зробив дивовижний знімок, який показує планету-сусідку з іншого боку. Це був третій гравітаційний проліт Венери для сонячного зонда. Під час обльоту Parker підійшов до поверхні планети на відстань 833 км.
Інформація, зібрана зондом про Венеру, допомагає вченим зрозуміти, чому Венера так сильно відрізняється від Землі.
Обидві планети кам'янисті і схожі за своїм розміром, але якась подія змусила Землю і Венеру розвиватися по-різному. На відміну від Землі, у Венери немає магнітного поля, а на її поверхні температура досягає позначки плавлення свинцю.
Спроби вивчити Венеру за допомогою космічних апаратів вкрай складні, оскільки на поверхні планети вони можуть прожити лише кілька годин. Попередні місії з дослідження Венери включали орбітальний апарат NASA Pioneer Venus Orbiter з 1978 по 1992 рік і Venus Express Європейського космічного агентства з 2005 по 2014 рік. Обидва апарати оберталися на орбіті планети.
Крім цього, під час третього прольоту Венери прилад FIELDS на Parker Solar Probe, що вимірює електричні і магнітні поля в атмосфері Сонця, виявив природний радіосигнал на низькій частоті.
"Я був такий радий отримати нові дані з Венери", — говорить провідний автор дослідження і науковий співробітник Центру космічних польотів імені Годдарда NASA Глін Коллінсон.
Коллінсон, венеріанський експерт, який вивчав дані попередніх місій, подумав, що сигнал йому знайомий. Раніше вчений працював з орбітальним апаратом Galileo, який вивчав Юпітер і його супутники з 1995 по 2003 рік.
Він визначив, що схожий сигнал був отриманий, коли космічний апарат пройшов через іоносфери супутників Юпітера.
У Венери, як і в Землі, є своя іоносфера, або електрично заряджений шар газу у верхній частині атмосфери. Ця плазма випромінює природні радіохвилі, які можуть вловлюватися такими інструментами як FIELDS на Parker Solar Probe.
Коллінсон і його колеги зрозуміли, що зонд зачепив верхні шари атмосфери Венери під час прольоту в липні 2020 року. Радіосигнал, отриманий FIELDS, допоміг дослідникам розрахувати щільність іоносфери Венери.
Востаннє, коли дослідницька група отримувала подібні дані від апарату Pioneer Venus Orbiter в 1992 році. Тоді Сонце наближалося до свого піку активності або сонячного максимуму.
Під час же останнього прольоту майже 30 років по тому дані про іоносферу були зібрані через 6 місяців після сонячного максимуму.
Порівняння цих даних показало, що іоносфера Венери зміниться у відповідь на активність Сонця протягом її сонячного циклу. Дослідники визначили, що іоносфера Венери під час сонячного максимуму набагато тонша, ніж під час сонячного максимуму.
"Коли кілька місій одна за одною підтверджують один і той же результат, це вказує на те, що витончення дійсно існує", — говорить співавтор дослідження Робін Рамстад.
Розуміння того, як Венера реагує на зміни, які випробовуються Сонцем, може допомогти вченим дізнатися, як розвивалася планета.