"Морський кокаїн". Вилов риби вартістю 85 тисяч доларів загрожує знищити рідкісну морську корову

Каліфорнійська морська свиня, або вакіта — морський ссавець, який перебуває на межі повного зникнення. Цей ендемічний вид, що мешкає тільки на півночі Каліфорнійської затоки, за оцінкою вчених, налічує менше дюжини особин, повідомляє BBC

Жак Кусто назвав Каліфорнійську затоку "світовим акваріумом". Один з його скарбів — срібляста морська свиня з великими очима панди. Але дні вакіти можуть бути недовгими через незаконний промисел іншого об'єкту, що охороняється — тотоаби (морська променепера риба, що живе також у Каліфорнійській затоці).

Тотоаба, риба, яка може вирости до розмірів вакіти (до 150 см), була джерелом їжі до того, як була внесена в список зникаючих видів Мексики.

"Ми ловили її в 60-х і 70-х роках", — згадує Рамон Франко Діас, президент федерації рибальства в прибережному містечку Сан-Феліпе на півострові Нижня Каліфорнія. "Потім прийшли китайці зі своїми валізами, повними доларів, і купили нашу совість".

Їм потрібен був плавальний міхур тотоаби — орган, який допомагає рибам зберігати плавучість. У Китаї він високо цінується за його ймовірні, хоча і недоведені, лікувальні властивості.

За даними неурядової організації Earth League International, висушені 10-річні плавальні міхури можуть продаватися в Китаї за ціною 85 000 доларів за кілограм. Рибалки Сан-Феліпе заробляють лише крихітну частку, але в бідній громаді процвітає бізнес через "морський кокаїн".

"Нелегальні рибалки настільки сильні, що при ясному світлі дня ви бачите їх зі своїми незаконними сітями і тотоабою", — говорить Франко Діас.

Щодня протягом сезону потік пікапів, що буксирує рибальські човни, рухається до моря. Ці судна в основному не мають ліцензії і їхня команда використовує сіті, які можуть вбити вакіту.

"Зяброві сіті можуть досягати сотень метрів завдовжки і 10 метрів у висоту", — говорить Валерія Таунс, яка працює з мексиканською неурядовою організацією Museo de la Ballena. "Вони стають стіною під водою".

Щоб захистити вакіту, у північній частині Каліфорнійської затоки заборонені всі зяброві сіті. Однак вони широко використовуються навіть рибалками, які мають дозвіл на вилов палтуса або креветок. Розмір осередків залежить від улову, і найбільш небезпечними для вакіт є зяброві сіті з великими вічками, які використовуються для тотоаби.

"Морським ссавцям нелегко позбутися від цих сіть, і вакіта потрапляє в пастку", — говорить Таунс.

Біля берегів Сан-Феліпе всяка комерційна рибна ловля повинна бути заборонена на території, де мешкають вакіти, а це 1800 кв. км.

Організація Museo de la Ballena підтримує жменьку рибалок, зацікавлених у припиненні залежності від зябрових сіть, і спонсорує альтернативи рибної ловлі, такі як вирощування устриць. Це також одна з неурядових організацій, яка видаляє зяброві сіті з території, що охороняється.

Ці дії загострили напруженість між місцевими жителями і захисниками природи.

31 грудня 2020 року один рибалка був смертельно поранений, а інший серйозно поранений після того, як їхнє рибальське судно зіткнулося з більшим судном, що належить міжнародній неурядовій організації Sea Shepherd, яка займалася зябровими сітями.

Факти оскаржуються, але результатом став безлад у Сан-Феліпе, де пришвартовано судно організації Museo de la Ballena.

"Вони збиралися спалити наш човен", — говорить Таунс, який у той час перебував у морі, перевіряючи сіті, які підходять для вакіт. "Коли я повернулася, інші рибалки, які працюють з цим альтернативним спорядженням, захищали наш човен, кажучи їм: "Це не ваш ворог! Не спалюйте цей човен"".

Корабель організації відбувся розбитими вікнами, а Мексиканському флоту не пощастило — у порту підпалили один з його патрульних катерів.

Наразі настало тривожне затишшя. У ВМС заявляють, що продовжують патрулювати територію, що охороняється і знімати сіті. Museo de la Ballena очікує дозволу відновити роботу, а організація Sea Shepherd так і не повернулася в Сан-Феліпе після інциденту.