Он есть, но его нет. Марсоход Curiosity разгадал одну из тайн метана на Марсе

Учені NASA, можливо, стали на крок ближче до з'ясування того, що відбувається з метаном на Червоній планеті. Зʼясувалося що, час доби має великий вплив на фіксування метану, повідомляє cnet.com.

Метан особливо цікавий, тому що він може бути побічним продуктом життєдіяльності живих істот, зокрема мікробів. Учені намагаються з'ясувати, чи був Марс колись місцем проживання мікробів або мікроби могли вижити там і зараз. Але, з іншого боку, метан також може мати геологічне походження.

"Метанова загадка" на Марсі полягає в тому, що марсохід NASA Curiosity виявив газ у поверхні в кратері Гейла, а орбітальний космічний апарат ExoMars Trace Gas Orbiter Європейського космічного агентства не бачить метан вище в атмосфері.

Прилад Tunable Laser Spectrometer (TLS) на марсоході Curiosity є частиною системи аналізу проб на Марсі, по суті, портативної хімічної лабораторії. Зазвичай TLS фіксує невелику кількість метану, що в NASA описують як "приблизно дрібку солі, розбавлену в басейні олімпійського розміру". Але TLS зафіксував значний сплеск рівня метану.

Орбітальний апарат ExoMars, який прибув на Марс у 2016 році, не бачив того, що бачить Curiosity. "Коли європейська команда оголосила, що Адміністрація сайту не зафіксувала, я був трохи шокований", — говорить Кріс Вебстер з NASA.

Невідповідність даних може залежати від часу доби, коли орбітальний апарат і марсохід працюють. Енерговитратний TLS на марсоході працює вночі, тому він не конфліктує з іншими приладами. Орбітальний апарат здійснює спостереження в денний час, коли йому допомагає сонячне світло. Можливо метан збирається біля поверхні вночі та розсіюється протягом дня, що робить його невидимим для космічного апарату.

Команда Curiosity перевірила цю гіпотезу, проводячи денні вимірювання метану, і дійсно, протягом дня газ зник.

У той час як одна "метанова загадка" може мати пояснення, інша, пов'язана з газом, залишається без відповіді. NASA все ще намагається розвʼязати "глобальну метанову загадку на Марсі". Метан, що виділяється з кратерів Марса, повинен залишатися досить стабільним і накопичуватися в атмосфері, щоб його міг виявити орбітальний апарат Trace Gas Orbiter.

Учені зараз вивчають, що може розсіяти метан. "Нам потрібно визначити, чи існує швидший механізм знищення, ніж зазвичай, щоб повністю узгодити дані з марсохода й орбітального апарату", — говорить Вебстер.