У Великобританії знайшли печеру короля-вигнанця, якій 1200 років

Печерний будинок був визначений як одне з найстаріших непошкоджених житлових приміщень з будь-коли знайдених у Великобританії, і він колись, як вважають археологи, був домом для англосаксонського короля-вигнанця, повідомляє The Guardian.

У 18 столітті печера Anchor Church на півдні Дербішир використовувалася місцевими дворянами як місце для вечірок, і досі вважалося, що так було завжди.

Але археологи тепер вважають, що печерному дому 1200 років, і, ймовірно, в ньому жив Еардвульф, який був поваленим королем Нортумбрії у 806 році і помер у 830 році.

Королівство Нортумбрія — одне з семи королівств англосаксонської гептархії, яке виникло на півночі Британії. Нортумбрія — це англосаксонська держава, що утворилася в результаті обʼєднання в 655 році Берніції та Дейри. Після обʼєднання вона проіснувало аж до 867 року, коли була захоплено вікінгами.

Едмунд Саймонс, головний дослідник проекту, виріс в районі, оточеному будинками-печерами. "Їх дуже складно вивчати і визначити їх вік, і я був зачарований ними все своє життя", — говорить він.

Саймонс зараз очолює команду археологів з Королівського сільськогосподарського університету і компанії Wessex Archeology.

Зазвичай Саймонс працює за кордоном, але через неможливість подорожувати він вирішив "створити проект, щоб зрозуміти, що являють з себе ці печери". У межах проекту вченого особливо зацікавила печера Anchor Church, де "все влаштовано так, як цього не може бути в таких умовах", говорить Саймонс.

Печерний будинок був віднесений до природних печер, і його збільшили у розмірах у 18 столітті. "Але цього не може бути", — говорить Саймонс. "Це не печера природного походження, я не можу уявити собі природний процес, який створює стіни, двері і вікна, не кажучи вже про стовпи". Все в печері, наприклад, вузькі вікна, вказувало на саксонську архітектуру.

Одна місцева легенда повʼязує це місце зі Святим Гардульфом, до цього королем Еардвульфом, і Саймонс вважає, що це правда. Він переконаний, що Еардвульф жив там як відлюдник, в печерах, які облаштували, щоб його поселити.

"Слово "відлюдник" може викликати в уяві образи обірваного бородатого старого, який живе на самоті. Насправді можливо у нього були учні, які жили з ним, і його поважали як святого, можливо, навіть за життя", — каже Саймонс .

За словами Саймонса, це відкриття робить цей печерний будинок "імовірно найстарішим збереженим житловим постом у Великобританії". "У нас є церкви того часу, але у нас не було ніде збережених місць, де люди спали, їли тощо. А тепер є".

Саймонс каже, що печерні житла часто ігнорувалися істориками, але вони "можуть бути єдиними неушкодженими житловими будівлями, уцілілими з саксонського періоду. Нині у межах цього проекту було виявлено понад 20 інших місць в Уест-Мідлендсі, які можуть датуватися ще пʼятим століттям" .

Вчений вважає, що печери були змінені у 18 столітті, коли було згідно з історичними записами, сер Роберт Бердетт "пристосував їх, щоб він і його друзі могли обідати в прохолодних і романтичних приміщеннях".