Наступного тижня два космічних зонди зроблять обльоти Венери з різницею в 30 годин на шляху до центру Сонячної системи.
9 серпня пролетить близько Венери космічний апарат Solar Orbiter, а 10 серпня — орбітальний апарат BepiColombo Mercury. Перший призначений для дослідження Сонця і розроблений Європейським космічним агентством (ЄКА), другий летить, щоб досліджувати Меркурій, і він також розроблений ЄКА, спільно з Японським агентством аерокосмічних досліджень (JAXA). Під час обльотів два космічні апарати будуть збирати дані про магнітне і плазмове середовище Венери. Обидва апарати повинні зробити обльоти Венери перш, ніж продовжити свій шлях до основних цілей, повідомляє New Atlas.
Відправка космічного корабля до Меркурія і Венери вимагає стільки ж енергії, якщо не більше, як і політ на Марс і далі. Це пов'язано з тим, що якщо подорож у зовнішню Сонячну систему вимагає набору швидкості, то політ у внутрішню Сонячну систему вимагає зниження швидкості. Це означає, що космічний корабель, що наближається до Сонця, повинен або використовувати величезні ракети або знайти інший спосіб гальмування.
З 1970-х років світові космічні агентства весь час удосконалюють гравітаційні маневри для зміни швидкості космічних апаратів без використання ракет. Перші гравітаційні маневри використовувалися під час місії Pioneer 11, коли космічний апарат використовував гравітаційне тяжіння Юпітера, щоб облетіти Сатурн.
У внутрішній Сонячній системі ці гравітаційні маневри трохи складніші. Часто потрібно декілька прольотів над однією планетою, щоб досягти потрібного пункту призначення. Космічний апарат Solar Orbiter повинен облетіти Венеру, щоб вийти з площини екліптики, а потім зробити перші зображення полюсів Сонця. Апарату BepiColombo обліт Венери потрібен, щоб потім виконати ще шість обльотів Меркурія і вийти на стабільну орбіту навколо планети.
Solar Orbiter першим досягне Венери 9 серпня, пролетівши на відстані 7995 км від планети. Через 30 годин другу планету від Сонця досягне апарат BepiColombo, який пролетить 10 серпня на відстані 550 км від Венери.
За даними ЕКА, неможливо буде отримати зображення прольоту з високою роздільною здатністю, тому що Solar Orbiter дивиться не в ту сторону, щоб його сонячні панелі були спрямовані на Сонце, у той час як у BepiColombo, який складається з двох притискуваних зондів, є основна камера, але вона прихована під транспортним модулем апарату. Однак, BepiColombo відправить на Землю чорно-білі зображення з низькою роздільною здатністю, зроблені двома камерами спостереження.
Під час обльотів два космічні апарати будуть збирати дані про магнітне і плазмове середовище Венери, також за ними буде спостерігати японський космічний апарат Akatsuki, який уже розташований на орбіті планети. Ці дані будуть використані при плануванні місії орбітального апарату ЄКА EnVision, запуск якого запланований на 2030-і роки.