Шторм на трильйони доларів. Чим би обернулася сонячна буря 1859 року, якби вона сталася сьогодні

Найбільша зареєстрована геомагнітна буря сталася 1 вересня 1859 року. Цей шторм був названий подією Каррінгтона на честь британського астронома Річарда Каррінгтона, який першим зафіксував колосальний спалах на Сонці і пов'язав його з геомагнітними збуреннями на Землі.

Як відомо, сонячний супершторм зробив сильний вплив на інфраструктуру на планеті, щоправда, тоді вона була не настільки розвиненою як сьогодні. Протягом довгого часу вчені задаються питанням, а що якби подія Каррінгтона сталася в наші дні? Для відповіді на це питання необхідно згадати, що ж відбувалося у вересні 1859 року.

"Люди на північному сході США могли читати газети тільки при світлі полярного сяйва", — розповідає Деніел Бейкер з Лабораторії атмосферної та космічної фізики Університету Колорадо.

Геомагнітні збурення були настільки сильними, що телеграфні оператори повідомляли про іскри, що вириваються з обладнання. Деякі перепади напруги спричиняли навіть займання апаратури.

Всі телеграфні системи Європи та Північної Америки вийшли з ладу. Також геомагнітна буря стала причиною одного з найяскравіших полярних сяйв на планеті. Наприклад, в Колорадо шахтарі вирішили, що настав світанок і вирушили на роботу.

Полярні сяйва були настільки сильними, що вони були видні в Карибському басейні, Мексиці, на Гаваях, на півдні Японії, в південному Китаї і далі на південь, аж до Колумбії. Також полярні сяйва було видно в Австралії і близько екватора у Південній півкулі.

Світова інфраструктура впаде

Такі повідомлення з 1859 року здаються досить курйозними, але якби повторилася подія Каррінгтона у наші дні, світова високотехнологічна інфраструктура впала б.

"На карту поставлені передові технології, які лежать в основі практично всіх аспектів нашого життя", — говорять у Центрі прогнозування космічної погоди NASA.

Такий корональний викид маси (СМЕ) 1859 був би катастрофічним, з огляду на залежність людства від електрики і телекомунікацій. У 21-му столітті потужні сонячні бурі загрожують людству значнішими наслідками, ніж несправний телеграф.

Найбільшою проблемою, за словами експертів, будуть перебої в роботі нашої енергосистеми. Корональний викид на Сонці може вивести з ладу силові трансформатори на Землі, викликавши каскадний ефект. Перебої в подачі електрики можуть охопити всю планету.

Електронні платіжні системи в продуктових та інших магазинах, швидше за все, вийдуть з ладу, станції для зарядки електромобілів будуть непридатні для використання. Банкомати також виявляться відключеними, оскільки вони використовують інтернет або супутниковий зв'язок.

Телевізійні сигнали зі супутників будуть серйозно порушені, супутники також не зможуть підтримувати стабільний зв'язок, що призведе до пошкодження GPS-навігації.

Літаки над океанами, швидше за все, матимуть проблеми з навігацією через перебої в супутникових мережах.

Астронавтам на борту МКС знадобиться шукати притулок в одному з модулів, захищеному від радіації, або відправитися назад на Землю, якщо дозволить час.

Також відкритим залишається питання, як у такому випадку захистити астронавтів на Місяці, Марсі або далі в Сонячній системі.

За попередніми оцінками експертів, подія Каррінгтона в сучасному світі може завдати шкоди від 1 до 2 млрд доларів тільки за перший рік, а повне відновлення може зайняти загалом від 4 до 10 років.

Передбачити, але не запобігти

Однак, на відміну від 1859 року біля людства є міжнародний флот апаратів для спостереження за Сонцем, включаючи Solar Dynamics Orbiter, SOHO, Parker Solar Probe і Solar Orbiter. Апарати не тільки спостерігають за "погодою" на Сонці, але і дозволяють вченим дізнатися більше про механізми корональних викидів.

Але навіть з нинішнім флотом космічних апаратів, вчені можуть лише зробити завчасне попередження про те, що на Сонці стався викид, і він прямує до Землі.

Таке попередження дасть час відключити електростанції і трансформатори, скасувати далекі перельоти і, по суті, сховатися в очікуванні кінця бурі. Таким чином, людству поки доступні інструменти лише для мінімізації збитку, але не для запобігання катастрофи.

Потрібні великі фінансові кошти, час і людські ресурси, щоб превентивно перебудувати електромережі і системи зв'язку таким чином, що вони могли протистояти викидам класу Каррінгтона. Але уряду у всьому світі мало приділяють уваги цій проблемі.

Сувора правда полягає у тому, що навіть через 162 роки з моменту першої події Каррінгтона світ все ще не готовий до масштабної сонячної бурі та її наслідків.

Наприклад, 23 липня 2012 році на Сонці стався супер-спалах класу Каррінгтона, яка всього на дев'ять днів промахнулася повз Землю. За словами вчених, якщо б спалах стався раніше, то поцілив би прямо в ціль.

За даними Національної академії наук США, у разі найгіршого сценарію загальний економічний збиток для світової економіки склав би 2 трлн доларів, а на відновлення інфраструктури пішли б роки.

За матеріалами: National Geographic , Smithsonian Magazine , NASA .