30 000 км шириною. Гігантські "сигари" можуть бути причиною сильних спалахів на Сонці

Можливо вчені знайшли відповідь на "конвективну загадку", яка заважає визначити силу сонячних бур, які загрожують Землі. У новому дослідженні вчені представили новий погляд на структуру Сонця, що може допомогти у майбутніх прогнозах поведінки нашої зірки, повідомляє Forbes

Поки Сонце знаходиться у досить спокійній фазі свого 11-річного циклу сонячної активності. Але не варто забувати про те, що спалахи на Сонці та супутні їм викиди корональної маси можуть становити небезпеку для Землі. І якщо викиди корональної маси занадто сильні, вони можуть досягати нашої планети і призводити до збою в роботі супутників і відключення наземних ліній електропередач.

Конвективна зона

У дослідженні вчені представили новий погляд на структуру Сонця, що може поліпшити прогнозування поведінки нашої зірки. "Конвективна зона" Сонця, де формуються легкі протони, є важливою частиною зірки з точки зору сонячної енергії не в останню чергу через її величезні розміри. Приблизно 30 відсотків діаметра Сонця займає плазма або дуже гарячий газ.

Сонячні "сигари"

Сучасна теорія говорить про те, що гігантські круглі конвекційні комірки переносять потік частинок усередині Сонця. Але вчені з університету Сіднея кажуть у своєму дослідженні, що замість цього потік розбивається на сигароподібні стовпи, ширина яких становить приблизно 30 000 км. Вчені говорять, що ці "сигари" виникають через потужну силу обертання Сонця, хоча ранні дослідження припускали, що вона набагато слабша.

Тепер необхідні подальші дослідження, але одним з головних напрямків буде вивчення обертання Сонця, як основного фактора у появі сонячних спалахів і корональних викидів маси, кажуть вчені.

"Відомо, що сильне обертання повністю змінює властивості магнітних генераторів, одним з яких є Сонце", — говорить Джеффрі Весіл з Сіднейського університету. "Ми недостатньо знаємо про внутрішню будову Сонця, але нам потрібно володіти цією інформацією, якщо ми хочемо прогнозувати і розуміти сонячну погоду, яка безпосередньо впливає на Землю".

За словами вчених, Сонце може настільки швидко обертатися, що його обертання стримує більші потоки частинок усередині, що створює зовсім іншу схему конвекції всередині зірки, ніж передбачали раніше.

"Правильні розрахунки швидкості обертання можуть значно поліпшити наші знання про електромагнітну поведінку Сонця", — говорить Весіл.

Додаткове вивчення Сонця вже ведеться. Два космічні апарати Parker Solar Probe і Solar Orbiter роблять близькі обльоти Сонця, щоб скласти з високою роздільною здатністю карту поверхні нашої зірки.

Плями на Сонці

Джеффрі Весіл вказав на один з аспектів нових досліджень, якому потрібно приділити більше уваги — це динаміка сонячних плям. Це область закручених магнітних ліній на Сонці, які можуть викликати спалахи і корональні викиди маси.

"Ми не знаємо, як утворюються сонячні плями. Ми також не можемо сказати, які з цих сонячних плям викликають найбільші виверження", — говорить Весіл.

Вчені сподіваються розширити поточне дослідження за допомогою геліосейсмології, зондування внутрішньої частини Сонця. Також дослідники говорять, що потрібно відправити супутники за межі площини Сонячної системи, де обертаються планети — площини екліптики. Вчені говорять, що нові точки спостереження за Сонцем, які надали б супутники, могли б пролити ще більше світла на те, як влаштована і "чим живе" наша зірка.