Життя та смерть йдуть рука об руку. Сонячна система народилася на залізних "кістках" померлих зірок

Учені вважають, що вибухи наднових могли створити умови, необхідні для побудови Сонячної системи. Про це повідомляє Space.com.

Астрономи досліджували прилеглу область зореутворення в пошуках елементів, які необхідні для утворення планет. Учені використовували крихітні підказки одного з перших твердих матеріалів, який утворився з куряви, що оточують новонароджене Сонце. З цього матеріалу згодом були побудовані планети.

Таким ключовим інгредієнтом є алюміній-26 — елемент, створений усередині зірок, його термін служби досить короткий, приблизно 100 тис. років. Оскільки на формування перших планет було потрібно близько мільярда років, присутність цього елемента вказує на те, що його джерело повинно бути поблизу.

Аналізуючи процеси в області зореутворення Змієносець, учені з'ясували, що найбільш імовірним джерелом алюмінію-26 для Сонячної системи є серія найближчих наднових.

"Змієносець надає нам реальний приклад того, як все могло відбуватися насправді", — говорить провідний автор дослідження з Інституту Флетайрон Джон Форбс. Його дослідження вже було опубліковано в журналі Nature.

Дослідники знайшли алюміній-26, зосередившись на включеннях, багатих на кальцій і алюміній (CAI). Це зерна субміліметрового розміру, які виявляються в метеоритах.

За словами вчених, планети утворюються, коли матеріал, що залишився від народження зірки, починає збиратися в згустки.

Алюміній-26 — один із небагатьох металів, вироблених у вогненних серцях масивних зірок. Коли зірка стає наднової вибухає, її вміст розлітається в сусідні галактики. Теоретично одна з таких наднових може бути джерелом всього алюмінію в Сонячній системі. Однак, за словами Форбса, лише один вибух не може пояснити весь обсяг алюмінію в Сонячній системі.

"Зірки певної маси, які стають надновими, виробляють досить алюмінію-26, але через його швидкий розпад наднова мала відбутися зовсім недавно та мати правильний діапазон мас. Це можливо, але малоймовірно", — відзначає провідний автор дослідження.

Змієносець — типова область зореутворення, розташована недалеко від Сонячної системи. По сусідству з ним розташоване скупчення, багате на масивні зірки. Гігантські зірки недовговічні в порівнянні з Сонцем: зірка у 8 разів масивніша за нашу, проживе всього 40 млн років, а Сонце — 10 млрд років. Така вибухонебезпечність робить масивні зірки поганими сусідами, оскільки вони можуть нагрівати газ у регіонах зореутворення, руйнуючи ядра та диски планет.

Але гігантські зірки спокутують свою провину, вибухаючи, вони надають готовий запас алюмінію-26, допомагаючи планетам формуватися.

Вивчаючи Змієносця та сусідні з ним масивні зірки, Форбс і його колеги знайшли потрібні відповіді. Вчені вважають, що диски новонароджених зірок у Змієносця, швидше за все, будуть багаті на алюміній-26 від їхніх вмираючих сусідів.

Оскільки Змієносець — типова область зореутворення, це говорить про те, що більшість зіркок, включно із Сонцем, отримують аліміній-26 від своїх сусідів ще до свого народження. Далі ці зірки спалахують, передаючи елемент майбутнім планетам.