Учені довели, що щастя — у грошах, і назвали необхідний для цього дохід

Ідея про те, що "щастя не купиш за гроші", переважає вже понад десятиліття, але вчені кажуть, що таке твердження — помилкове. Про це повідомляє Science Focus.

Раніше дослідження вказували на те, що заробляти більше, ніж необхідно для задоволення основних потреб і підтримки "комфорту", було марною тратою часу і навіть робило людей нещасними. Але, як показують нові дані, той час уже минув.

Соціологи визнали, що нинішній девіз звучить інакше: чим більше, тим краще.

Дослідження, опубліковане у 2021 році Метью Кіллінгсвортом з Пенсильванського університету, передбачає, що чим більше в людей грошей, тим щасливішими вони стають.

Учений пояснює, що це не філософія "жадібність — це добре", така ситуація більше пов'язана зі станом світу і "нерівністю в благополуччі", з якою стикаються наразі люди.

Багаті люди, як правило, мають краще здоров'я, а це безпосередньо впливає на щастя. Також успішні у фінансовому плані люди, які витрачають свої гроші на "покупку" вільного часу і вкладають кошти в досвід, а не просто в різні речі, підвищують свій рівень щастя.

Звичайно, люди відчувають щастя у відносинах, задоволення від роботи і просту насолоду життям. Але гроші в банку дають нам більше можливостей у всіх перерахованих вище категоріях.

За словами експертів, на наше щастя також впливає те, скільки ми маємо порівняно з іншими. Якщо люди можуть підтримувати той же рівень життя, що і навколишні, то вони будуть відчувати більш високий рівень добробуту, а отже і щастя.

Відносна депривація (або задоволеність) не залежить від "абсолютної бідності". Люди можуть жити в багатому районі або країні, але якщо в них немає нової машини, а в сусіда вона є, то рівень щастя в перших знизиться. Відповідно до теорії відносної депривації — заохочення або результат, отриманий людиною, оцінюється ним не в абсолютному вираженні, а щодо власних очікувань.

Ефект відносної депривації пояснює, чому середній рівень щастя з плином часу залишається незмінним, незважаючи на різке зростання доходів у всьому світі. Більш високий прибутковий податок може зменшувати негативний вплив відносної депривації на добробут. Це також пояснює, чому скандинавські країни з високими податками часто лідирують у глобальних опитуваннях про щастя.

Цікаво, що ситуація в корені міняється, якщо мова заходить про дітей багатих батьків. Дослідження, проведене журналом Psychology Today, показало, що діти з багатих сімей мають більший ризик депресії, занепокоєння, розлади харчової поведінки і зловживання психоактивними речовинами.

Дослідники також виявили, що в міру того, як люди стають багатшими, вони можуть бути менш етичними і чуйними. Швидше за все, багатство вселяє почуття свободи, і чим багатшими ми стаємо, тим менше ми піклуємося про проблеми і почуттях інших людей.

У цей же час психологи з Каліфорнійського університету в Берклі виявили, що люди з більш низьким доходом краще зчитують міміку і більш чуйні до оточення.