Астрономи зафіксували на відстані 450 світлових років молоду зірку із секретом
За словами вчених відкриття представляє новий погляд на розуміння того, як формувалася наша Сонячна система.
Дослідники наблизилися до розуміння того, яким було наше Сонце на початку свого формування. Відповідь на це питання також надасть більше знань про те, як формувалася наша Сонячна система і планети в ній. У новому дослідженні Кетрін Еспайлат і її колеги з університету Бостона пропонують новий погляд на процес формування нашої зірки, зафіксувавши пляму унікальної форми на молодій зірці, повідомляє Scitechdaily.
За словами Еспайлат, коли формується зірка, вона поглинає частинки пилу й газу, які знаходяться навколо неї в протопланетному диску.
Протопланетні диски знаходяться всередині молекулярних хмар, в яких утворюються нові зірки. Існує припущення, що протопланетні диски і зірки пов'язані магнітним полем, а частинки слідують за полем до зірки. Коли частинки стикаються з поверхнею зірки, що росте, в центрі процесу акреції утворюються надзвичайно гарячі та щільні точки. Тепер нові дані підтверджують ці припущення.
Зірка GM Aur
Учені вивчили молоду зірку GM Aur, розташовану на відстані 450 мільйонів світлових років від нас молекулярній хмарі Тельця, розташованій у сузір'ях Тельця і Візничого. За словами Еспайлат, поки неможливо отримати пряме зображення поверхні цієї зірки, але можна отримати інші види зображень, оскільки різні частини поверхні зірки випромінюють світло з різними довжинами хвиль. Дослідники отримали знімки в рентгенівському, ультрафіолетовому, інфрачервоному та видимому світлі, використовуючи космічні телескопи Габбла і TESS, а також дані інших обсерваторій.
Гаряча точка дивної форми
Вони з'ясували, що найбільш гаряча точка на зірці не є однорідною, і всередині неї є ділянка, яка навіть гарячіша, ніж інша її частина. За словами вчених гаряча точка має не зовсім круглу форму, вона має форму банта.
"Ці гарячі точки — це сліди, створені магнітним полем. Колись на Сонці також були такі гарячі точки, в частинах, де воно поглинало частки навколишнього протопланетного диска з газу і пилу", — стверджує Еспайлат.
Протопланетні диски зникають, залишаючи після себе зірки, планети й інші об'єкти, що становлять зоряну систему, говорить Еспайлат. За її словами, вивчення молодих зірок, які схожі на наше Сонце, є ключем до розуміння народження Землі й інших планет Сонячної системи.
Протопланетні диски
Протопланетний диск — це навколозоряний диск зі щільного газу й пилу, що обертається та оточує молоду зірку, яка недавно утворилася. Протопланетний диск також можна розглядати як акреційний диск для зірки, тому що гази або інша речовина можуть потрапляти з внутрішнього краю диска на поверхню зірки. Цей процес не варто плутати з процесом акреції, який створюють планети. У липні 2018 року було опубліковане перше підтверджене зображення такого диска, що містить екзопланету, яка зароджується, названу PDS 70b.