Вчені виявили найдавніший зразок мистецтва: відбитки дитячих рук

За словами вчених із Борнмутського університету, Англія, ці сліди є найбільш раннім зразком парієтального мистецтва. Це малюнки, які знаходять у печерах, хоча тибетські відбитки знайшли не в печері. Вапняк, на якому віддруковані сліди, датується періодом від 169 000 до 226 000 років до нашої ери, повідомляє Sciencealert.

Відбитки рук часто зустрічаються в доісторичних печерах. Зазвичай рука використовувалася як трафарет, а фарбу розподіляли по краю руки.

У Кесанзі, на Тибетському нагір'ї, вчені виявили сліди рук і ніг, що збереглися в травертині від гарячого джерела. Травертин — це прісноводний вапняк, часто використовуваний як плитка для ванних кімнат, і в цьому випадку він відкладається з гарячих вод, що живляться геотермальним теплом.

За словами вчених, п'ять відбитків рук і п'ять відбитків ніг були залишені, судячи з розмірів, двома дітьми. І це не було випадковістю, їх залишили навмисно, судячи з їхнього розміщення. Учені оцінили вік дітей, ґрунтуючись на сучасних даних про ріст дітей, і припускають, що їм було від 7 до 12 років. Дослідники вважають, що можливо діти залишили відбитки під час гри і цей витвір стародавнього мистецтва або доісторичні графіті.

Учені дізналися вік травертину за допомогою радіоізотопного датування, заснованого на розпаді урану, виявленого у вапняку. Згідно з отриманими даними відбитки були залишені приблизно 169-226 тисяч років тому.

Це період середнього плейстоцену і це свідчить про те, що найранніші люди (або їхні прямі предки) жили на Тибетському нагір'ї, кажуть учені.

"Це неймовірно, якщо враховувати, що Кесанг знаходиться на висоті понад 4 200 метрів і тут було холодно навіть у міжльодовиковий період. А вік відбитків робить їх найстарішим зразком парієтального мистецтва в світі", — говорять Метью Роберт Беннет і Саллі Крістін Рейнольдс із Борнмутського університету.

Чи були діти представниками Homo sapiens або представниками вимерлого стародавнього виду людей учені не знають.

Можливо, це була група древніх людей — денисовців, враховуючи нещодавні знахідки скелетів цього виду на Тибетському нагір'ї, кажуть вчені.

"Чи можна розглядати ці відбитки як мистецтво? Але позначки зроблені навмисно і мають чітку композицію. Що б вони не являли собою, вони очевидно викликають образи дітей, які насолоджуються грою", — говорить Беннет.

У доісторичному наскальному мистецтві найбільш поширеними темами були: абстрактні знаки, зображення тварин і зображення рук. Що стосується останніх, то зустрічаються два види малюнків із руками. Або стародавні люди наносили пігмент, червоного, білого або чорного кольору, на долоню, а потім прикладали її до стіни. Або використовували долоню як трафарет на стіні, а навколо неї розпорошували пігмент через, наприклад, порожнисту кістку або просто випльовували фарбу. І виходив силует долоні.