Ученые с помощью ДНК раскрыли тайну происхождения древних этрусков в Италии

Згідно з даними, отриманими з ДНК за майже 2000 років, які вчені зібрали з 12 місць по всій Італії, етруски не емігрували з території сучасної Туреччини, а розділили генетичну спадщина з людьми, які жили поруч в стародавньому Римі, повідомляє Sciencealert.

Грецький історик Геродот вважав, що етруски перебралися до Італії з Анатолії або регіону Егейського моря і що їх культура має грецьке коріння. Але археологи не виявили достатньо доказів на користь цієї гіпотези. Також існували припущення, що цивілізація етрусків виникла з місцевого населення Італії.

Козімо Пост з Університету Тюбінгена, Німеччина, та інші вчені вирішили розібратися у цьому питанні, вивчаючи давню ДНК. Вони зібрали генетичні зразки 82 людей, які жили в період від 800 р. до н.е. до 1000 р. н.е. в Італії, і порівняли їх з ДНК інших древніх людей.

Спільні гени

Вчені виявили, що етруски мають спільний генетичний профіль з латинянами, які жили в Римі в один і той самий час, хоча ці два народи мали значні культурні і мовні відмінності.

Що стосується етруської мови, яка вже зникла, то вона належить до гіпотетичної мовної групи — тірренських мов, всі з яких вимерли. У цю групу входять ретська мова, якою колись говорили в Альпах, і лемноська мова, якою говорили на острові Лемнос в Егейському морі. Незважаючи на це вчені припускають, що тірренські мови поширилися саме з Етрурії. Але за словами вчених потрібні ще додаткові дослідження.

Генетичні зміни

У межах дослідження вчені також з'ясували, що етруське населення зазнало значних генетичних змін за часів Римської імперії. Це сталося через переселення людей зі східного Середземномор'я в якості рабів або солдат.

У середні століття, після розпаду Римської імперії, генетичні профілі знову змінилися. Ймовірно, це сталося через вторгнення племен лангобардів, які завоювали велику частину Італії і створили своє королівство, яке існувало з 568 по 774 рік нашої ери.

Однак починаючи від 1000 р. н.е. генетичні профілі жителів Італії залишилися більш-менш незмінними.

"Схоже, що Римська імперія зробила значний внесок в генетичний профіль південних європейців, подолавши розрив між європейським і східно-середземноморським населенням на генетичній карті Західної Євразії", — говорить Пост.

Етруски

Найбільш ранні свідоцтва існування етруської культури датуються приблизно 900 роком до нашої ери. Це період культури Вілланови, яка вважається найбільш ранньою стадією етруської цивілізації.

Цивілізація етрусків існувала доти, поки не була асимільована римлянами. Асиміляція почалася в кінці 4-го століття до нашої ери в результаті римсько-етруських воєн. Вона прискорилася з наданням римського громадянства у 90 р. до н.е. і завершилася у 27 р. до н.е., коли територія етрусків була включена до складу заснованої Римської імперії.

Етруська культура перебувала під впливом давньогрецької культури, починаючи приблизно з 750 р. до н.е., коли греки почали засновувати колонії на півдні Італії.

Зменшення території розселення етрусків було поступовим, але після 500 р. до н.е. баланс сил на Апеннінському півострові змістився від етрусків на користь Римської республіки.

Найранішими відомими прикладами етруської писемності є написи, знайдені в південній Етрурії, які датуються приблизно 700 р. до н.е.

Етруски розробили систему письма, в якій використовуються символи, запозичені з давньогрецького письма, але етруська мова залишається зрозумілою лише частково, що робить сучасне розуміння їх суспільства і культури значною мірою залежним від набагато пізніших і загалом несхвальних римських і грецьких джерел.