Астрономи створили унікальні зображення 42 найбільших астероїдів у Сонячній системі (фото)
Більшість астероїдів більше 100 км у діаметрі, але є й два маленькі по 90 км.
Міжнародна група астрономів використовувала Дуже Великий Телескоп Європейської південної обсерваторії, щоб отримати зображення 42 найбільших об'єктів, які розташовані в поясі астероїдів між Марсом і Юпітером, повідомляє Sciencealert.
Астрономи створили спільне зображення найбільших астероїдів, де можна побачити, який вони насправді мають вигляд. Більшість із них мають розмір більше 100 кілометрів, причому два найбільших астероїди, Церера та Веста, мають діаметр близько 940 і 520 кілометрів відповідно, а два найменших, Уранія й Аузоніо, всього близько 90 кілометрів.
"Детальні зображення тільки трьох великих астероїдів, Церери, Вести та Лютеції, були зроблені космічними апаратами Dawn і Rosetta. Всі інші зображення ми отримали завдяки Європейській південній обсерваторії", — говорить астроном П'єр Вернацца з Лабораторії астрофізики Марселя у Франції.
У новому дослідженні вчені вивчають сукупні властивості астероїдів, а не тільки їхні індивідуальні характеристики. Нові тривимірні дані допомагають з'ясувати форму та масу цих об'єктів. Учені розділили їх на дві категорії: майже круглі та більш подовжені.
Розмір не має значення
Ці категорії не залежать від розмірів астероїдів. Наприклад, Церера, найбільший астроїд у дослідженні, має діаметр 940 кілометрів і досить круглу форму. Астероїд Веста, другий за величиною з діаметром 520 км, має більш нерівну форму. А астероїди Флора й Адеона, з діаметрами 146 і 144 кілометри відповідно, теж досить круглі. Навпаки, Сільвія з діаметром 274 км має подовжену форму.
У межах дослідження вчені отримали точніші дані щодо об'ємів 42 об'єктів. Знаючи об'єм і масу об'єкта, можна дізнатися його щільність і отримати інформацію про його склад.
Щільність астероїдів
Щільність Землі становить 5,51 грама на кубічний сантиметр. У найменш щільних астероїдів щільність була близько 1,3 грама на кубічний сантиметр, приблизно, як у вугілля, що може говорити про те, що такі астероїди мають вуглецевий пористий склад. Найщільнішими виявилися астроїди Психея та Калліопа — 3,9 і 4,4 грами на кубічний сантиметр відповідно, що щільніше, ніж алмаз. Це передбачає кам'яно-залізний склад об'єктів.
За словами вчених, ці дані свідчать про те, що ці астероїди, ймовірно, прибули з різних регіонів Сонячної системи, перш ніж опинитися в поясі астероїдів між Марсом і Юпітером.
Потрібен новий телескоп
Дослідники говорять, що про багатьох астероїдів у них є недостатньо даних. Цю проблему можуть вирішити майбутні космічні апарати, відправлені в головний пояс астероїдів. Також у нових дослідженнях допоможе Надзвичайно Великий Телескоп, який повинен почати роботу протягом найближчих декількох років.
"Спостереження за допомогою цього телескопа дозволять нам вивчати об'єкти діаметром від 35 до 80 кілометрів і кратери розміром приблизно від 10 до 25 кілометрів. Також ми зможемо отримати зображення подібних об'єктів, які розташовані в поясі Койпера", — говорить Вернацца.
Пояс астероїдів
Пояс астероїдів — це область Сонячної системи, розташована приблизно між орбітами планет Юпітер і Марс. Пояс містить безліч твердих тіл неправильної форми, різних розмірів, але вони набагато менші за планети. Цей пояс астероїдів називають головним, щоб відрізняти його від інших скупчень астероїдів у Сонячній системі, таких як навколоземні астероїди та троянці.