На думку дослідників, жителі села дійсно вірили, що бачили літаючих відьом і іншу "нечисть".
У грудні 1691 року в селі Салем група дівчаток почала поводитися вкрай дивно, підлітки билися в припадках, невиразно говорили, а також впадали в ступор. Першою жертвою невідомої "недуги" стала 8-річна племінниця місцевого пастора Ебігейл Вільямс. Її родина не на жарт злякалася, коли дівчинка почала раптово плакати, стверджуючи, що хтось невидимий її щипає та кусає, пише Discovery Magazine.
Лікарі оглянули дівчаток, але так і не змогли пояснити, що з ними відбувається. У лютому 1692 року один із лікарів побачив чаклунство в недузі, яка поширилася. У свою чергу сільська влада зажадала від дівчаток назвати імена відьом, які мучили їх.
У наступні 8 місяців десятки жителів села були взяті під арешт, звинувачені в чаклунстві та страчені. У підсумку, за цей злочин було страчено 20 осіб, а також дві собаки.
Протягом багатьох років учені намагалися пояснити, що ж усе-таки стало справжньою причиною жахливого процесу над салемськими відьмами. Деякі припускали, що дівчатка-підлітки просто хотіли уваги. Інші експерти стверджували, що висунуті звинувачення в чаклунстві були частиною фінансової змови з метою заволодіти земельними ділянками та ресурсами.
Поганий хліб
У 1976 році поведінкова психологиня Лінда Капораель уперше припустила, що жителі Салема були отруєні. За її теорією, літо 1691 року було дуже вологим, що є сприятливим фактором для появи ріжків — грибка, який переважно з'являється на зерні, зазвичай на житі. Справа в тому, що гриб Claviceps purpurea за зовнішнім виглядом дуже схожий на зерна злакових культур. І до 1800-х років фермери вважали, що гриб — це частина рослини і перемелювали їх на борошно, з якого потім випікали хліб.
Сучасній медицині відомо, що ріжки є не тільки токсичною, а й галюциногенною речовиною. Наприклад, наркотик ЛСД синтезують із лізергінової кислоти, яку видобувають із ріжків.
Отруєння ріжками проявляється двома способами. Конвульсивна форма ерготизму (отруєння алкалоїдами ріжків, — ред.) викликає напади, галюцинації, манії та помутніння свідомості. У цей же час, гангренозна форма ерготизму починається з болю в кінцівках, які набувають із часом синюшно-червоного, потім чорного відтінку. На тілі можуть також з'являтися почорнілі та затверділі ділянки шкіри.
У своїй статті для журналу Science Капораель уперше припустила, що процес над салемськими відьмами був викликаний отруєнням ріжком. Вона писала, що чим більше люди їли хліб, приготованого з урожаю 1691 року, тим більше токсину накопичувалося в організмі. Коли концентрація токсину досягла критичної точки, люди почали відчувати галюцинації.
Дослідниця також посилалася на щоденники сільського жителя Семюеля Сьюелла, який писав, що волога та тепла весна 1691 року перейшла до спекотного та дощового літа. Такі погодні умови є ідеальними для появи грибка Claviceps purpurea.
Капораель також стверджувала, що отруєння носило локальний характер, а це означає, що далеко не всі жителі села вживали в їжу отруєний хліб.
Як виявилося, більшість обвинувачів жили на захід від села або ж закуповували борошно у фермерів, які жили на заході. Обвинувачені "відьми" жили на схід від Салема, як і 82% людей, які підтримували їхню невинність.
"Те, що відбулося в Салемі, було трагедією надзвичайних масштабів", — зазначала Капораель.
Психологиня виявила явні ознаки отруєння ріжком у обвинувачів. Конвульсивна форма ерготизму впливає на нервову систему, викликаючи напади та м'язові спазми. В обвинувачів також спостерігалися галюцинації, які здавалися їм дуже реальними та страшними.
Пізніше ці самі галюцинації використовувалися як одні з "доказів" у процесі над відьмами. Деякі обвинувачі стверджували, що бачили вдома відьом у камінах. Інші клялися, що навіть у залі суду відьми зникали з лав підсудних і з'являлися на кроквах.
"Те, що відбулося в Салемі, було трагедією надзвичайних масштабів", — зазначала Капораель.
Нові докази
В останні роки дослідники знаходять усе більше доказів на підтримку теорії Капораель. У статті щомісячного професійного медичного журналу JAMA Dermatology проаналізували описи шкірних хвороб обвинувачених. У ході судових процесів тіла обвинувачених перевіряли на наявність так званих "диявольських міток" — вад на шкірі, які вважалися ознакою укладеного договору з дияволом. Автори дослідження побачили схожість в описі "міток диявола" та гангренозної форми ерготизму.
"У міру розвитку гангренозна форма отруєння може набувати різних форм. З часом уражені ділянки шкіри стають темними та твердими, схожими на деревну кору", — пише авторка дослідження, експертка в реконструктивній хірургії з Університету Колорадо Ліла Мундра.
У Салемі подібні "докази" відьмівства зникли до кінця 1692 року, коли прийшла посуха та припинила розповсюдження ріжків.
Історія знає багато подібних випадків, наприклад, у суді над відьмами в Норвегії в 1600-х роках. Тоді сотні жінок були звинувачені в чаклунстві, з яких 99 відправилися на вогнище. Норвезькі суди пов'язують із отруєнням ріжком і "танцювальну манію" (або танцювальну чуму) в Європі. Під час напасті люди могли без зупинки танцювати на вулицях міст.
Незважаючи на всі наявні докази причетності ріжків до судів над відьмами, в наукових колах поки немає консенсусу з цього приводу. Як би там не було, до 1800-х років люди почали краще розбиратися в видах грибків, і фермери навчилися відрізняти ріжки від нормального зерна. Випадків отруєння токсином ставало все менше, і багато людей незабаром забули про таку проблему.