Ходячі дюни на Марсі. Вчені побачили мегабрижі на поверхні, яких не повинно бути
Учені виявили, що неактивні хвилі на піску все ж таки рухаються по поверхні Червоної планети.
Дослідники Марса давно вивчили бриж на піску, що утворився під упливом вітру. Ці пісочні хвилі вважаються неактивними слідами минулого клімату. Але в новому дослідженні Метью Чойнакі з Планетологічного інституту США показує, що в північній полярній області Марса виявлено хвилі на піску, що рухаються, повідомляє SciTechDaily.
Брижі на піску на поверхні Марса, за словами Чойнакі, мають висоту від 1 до 2 метрів, а відстань між цими піщаними хвилями становить від 5 до 40 м. Для порівняння, висота самих піщаних дюн на Марсі досягає сотень метрів і відстань між ними коливається від 100 до 300м.
Незважаючи на те, що швидкість переміщення піщаних хвиль всього 13 см за земний рік, деякі з них переміщуються на 9,6 метра за рік лише за 22 дні полярного марсіанського літа. Під час решти періоду вони статичні. За допомогою космічного апарату Mars Reconnaissance Orbiter учені вивчали активність полярного піску протягом кількох років.
"Нам вдалося з'ясувати, що ці хвилі на піску можуть рухатися і не є статичною реліктовою формою рельєфу", — говорить Чойнакі.
Складнощів вивчення планетарних форм рельєфу на півночі Марса додає те, що на Червоній планеті тривала полярна зима. У цей час регіон покривається вуглекислим газом і водяним льодом. Учені вважають, що в цей час піщані хвилі не рухаються, і це триває приблизно пів року. За словами Чойнакі, літній вітер потім компенсує цей тривалий період бездіяльності.
"Ми виявили, що такі величезні мегабрижі на піску широко поширені по всьому регіону та переміщуються з відносно високою швидкістю. Це говорить про те, що поверхня Марса "жива" та змінюється", — каже Чойнакі.
Фокус уже писав про те, що зараз розробляють програму для забезпечення тривалості далеких космічних польотів. Учені вирішили, що астронавти краще перенесуть політ на Марс, якщо їх занурити в сон.