Проєкт Нюйва стартує у 2054. Як будуватимуть перше місто на Марсі

Пілотована людьми місія на Червону планету постійно відкладається. Ілон Маск, власник компанії SpaceX, у 2017 році обіцяв, що відправить місію у 2022-му. Наприкінці ­2021-го Маск озвучив план відльоту в 2026 році. Ситуація ускладнюється тим, що далеко не щороку така космічна місія можлива. Марс обертається навколо Сонця у два рази повільніше за Землю, їхні орбіти різняться за формою, тому планети нечасто підходять одна до одної близько.

Утім ці постійно змінювані плани не заважають працювати науковцям, а разом із ними — архітекторам і дизайнерам. Вони вже експериментують і проєктують міста, будинки та громадські будівлі, аксесуари та одяг для життя на інших планетах. Тож коли люди нарешті "примарсяться", вони матимуть готові рішення для поселення в нових умовах.

Такі експерименти вкрай необхідні, адже марсіанський клімат дуже відрізняється від земного. Наприклад, є великі перепади температур, від +35°С до -125°С, часто бувають пилові бурі та смерчі, а дихати взагалі нічим, бо кисню у марсіанській атмосфері немає. Атмосфера Марса дуже тонка і розріджена, а гравітація набагато легша, всього 38% від земної. Водночас науковці говорять, що Марс набагато кращий для життя людей, ніж Місяць, до прикладу. Бо на Червоній планеті можна видобувати кисень із вуглецю в атмосфері, там є багато покладів корисних копалин і навіть вода у формі льоду.

"Мій шанс стати прем'єр-міністром настільки ж високий, як знайти Елвіса на Марсі чи бути оливковим деревом у наступному житті"

В архітекторів і дизайнерів важке завдання — вони повинні спроєктувати такі будівлі, де люди могли б перебувати весь час, бо на поверхні планети довго не проживеш. З другого боку, невелика сила тяжіння, як говорять фахівці, значно полегшить їм будівництво, адже завдяки їй можна буде набагато легше пересувати важкі елементи будівельних конструкцій. Водночас у будівельників є проблема матеріалів. Космічні місії не везтимуть із собою бетон чи камінь, їх братимуть для будівництва вже на новій планеті. Тому автори нинішніх експериментів намагаються зімітувати марсіанський бетон із додаванням реголіту — суміші з пилу та часточок породи, що покриває планету. Фокус розповідає про те, якими шляхами йдуть фахівці у моделюванні життя на Марсі.

Нюйва: перше місто на Марсі

Проєкт: Нюйва, перше постійне поселення на Марсі

Автори: архітектурне бюро Abiboo, міжнародне об’єднання науковців SONet

"Нюйва може стати столицею Марса в майбутньому. У цьому проєкті ми намагалися вирішити ключові проблеми життя на планеті й створити надихаючий простір", — каже іспанський архітектор Альфредо Муньос, засновник бюро Abiboo, яке в 2021 році показало великий містобудівний концепт. Він полягає у тому, що перше місто на Марсі треба будувати на півдні планети, де є гори і височини, а також велетенська система каньйонів.

Архітектори та науковці пропонують будувати місто всередині гори, бо на поверхні планети небезпечний для людей рівень радіації, і наземні будівлі дуже складно і дорого будувати. Всередині каньйону розробники пропонують прокласти систему тунелів, що стануть дорогами, а між ними — макробудівлі з площами, парками, громадськими, офісними і приватними помешканнями, які складатимуться модульно, як конструктор. Єдиними виходами на поверхню планети стануть вікна-ілюмінатори, оскільки людям життєво необхідне світло для підтримання активності і психічного здоров’я.

Будувати Нюйву планують із місцевих матеріалів, які добудуть упродовж прокладання тунелів. Головні виклики, які бачать автори проєкту, — це життєзабезпечення городян. Як говорить Муньос, технології для прокладання тунелів, вироблення електрики з сонячної енергії у людства вже є. Однак справа майбутнього — винайти, як можна виробляти сталь із місцевих марсіанських матеріалів, а також генерувати кисень у великих об’ємах. Адже архітектори прогнозують, що у Нюві, яку планують будувати з 2054 року, житиме від 250 тис. до 1 млн людей.

Прогулянка між кратерами на мотоциклі Tardigrade

Проєкт: мотоцикл Tardigrade

Автори: дизайнер Андрій Фабішевський, виробництво Hookie

Hаприкінці 2021-го у лос-андже­леському Автомобільному му­зеї Петерсена показали мотоцикл Tardigrade, призначений для поїздок поверхнею Місяця. Цей транспортний засіб спроєктував московський дизайнер Андрій Фабішевський, а прототип зробила дрезденська фірма Hookie.

Цей мотоцикл названий Tardi­grade, або тихохід, за назвою мікроскопічного організма, що має неймовірні властивості до виживання навіть в Антарктиці та у космосі. Таким само розробники бачать і мотоцикл — він має витримати суворі умови інших планет. Тому він зроблений із ультралегких матеріалів, зокрема має раму з вирізаного лазером алюмінію, елементи з кевлара та стійкого до ультрафіолету термопластика, вироб­лені на 3D-принтері.

Також мотоцикл має специфічні шини без повітря всередині і з модульною конструкцією, тому людині буде легко замінити пошкоджений сегмент. Цей транспортний засіб працює на електричній батареї, тому нешвидкий — розганяється лише до 15 км/год, проте в такому режимі може подолати до 110 км.

На помідорчики! На Марсі та Місяці облаштують теплиці

Проєкт: теплиця BioPod

Автори: стартап Interstellar Lab, США

Забезпечення їжею залишається однією з ключових проблем колонізації інших планет. Оскільки їхні природні умови не відповідають земним, то вирощувати картоплю і помідори у відкритому ґрунті навряд чи вдасться. Тому в останні роки інженери, архітектори та дизайнери регулярно представляють концепти інноваційного сільського господарства для інших планет. Свіжий приклад — теплиці BioPod у формі краплі для вирощування овочів, фруктів, квітів, інших рослин. Загалом передбачені режими для 300 видів. За задумом розробників, теплиці мають модульний формат, їх можна використовувати як декілька водночас, так і поодинці.

У таких проєктах важить як дизайн, так і технології, адаптовані для використання на інших планетах. Ці теплиці мають внутрішні системи для генерування повітря, води, а також автоматичного регулювання тиску, температури та вологості, щоб там могли рости рослини і перебувати люди.

В жовтні 2021-го проєкт теплиць став одним із переможців конкурсу Deep Space Food Challenge, який влаштовувала NASA. Протягом 2022 року одну невелику теплицю відправлять з місією NASA для тестування на орбіту Землі, а в перспективі — на Місяць і врешті на Марс.

Життєвий простір. Якими будуть будинки на Марсі

Проєкт: модель помешкання Mars Dune Alpha

Автори: архітектурна студія BIG, конструкторська компанія ICON

"Наш проєкт має підготувати людей до життя на інших планетах протягом довгого часу. Тому ми будуємо простір, максимально схожий на ті, що слугуватимуть майбутнім місіям до зірок", — говорить про Mars Dune Alpha Джейсон Баллард, співзасновник компанії ICON. Цей проєкт — цікавий приклад мультифункціонального простору з приватними, спільними та робочими помешканнями, а також медичним пунктом та теплицею.

У проєктуванні помешкання архітектор Б’ярке Інгельс та його колеги орієнтувалися на попередні космічні місії NASA, тому втілили багато рішень, щоб простір був різноманітним і не втомлював його мешканців. Наприклад, у кожній кімнаті різна висота стін, також можна регулювати освітлення, температуру і контроль шуму. Архітектори встановлюють різні типи меблів — як стаціонарні, так і мобільні, щоб жителі цього дому могли організовувати інтер’єр відповідно до їхніх потреб та смаків.

Наразі перший прототип Mars Dune Alpha будують у Космічному центрі імені Ліндона Джонсона NASA у Г’юстоні, штат Техас. Цим займаються інженери компанії ICON, використовуючи 3D-друк — технологію, яку вважають найбільш придатною для використання на інших планетах. Тим часом NASA готується до проведення експерименту, що почнеться в кінці 2022-го і триватиме рік. Четверо добровольців житимуть ніби в умовах Марса — з обмеженими ресурсами, несправностями апаратури, затримками у комунікації з Землею і безлюдним пейзажем Червоної планети за вікнами.

Мода космічних прибульців: марсіанський унісекс

Проєкт: колекція одягу New Horizons

Автори: бренд Ræburn

Для нових планет потрібен новий одяг з урахуванням кліматичних особливостей і способу життя колоністів. Наприклад, людям треба буде носити щось на кшталт кайданків на ногах, щоб не злітати у повітря в марсіанській гравітації. Наразі дизайнери, які міркують над одягом для інших планет, збігаються думками, що цей одяг має бути гендерно нейтральним — тобто не поділятися на чоловічий і жіночий, щоб його могли вдягати всі, з огляду на можливо обмежені ресурси.

До того ж британські дизайнери Крістофер та Ґрем Рейберни вважають, що також буде важливим принцип "зроби сам". Тобто може статися таке, що колоністам треба буде самим шити одяг із наявних матеріалів. Тому у "марсіанській" колекції "Нові горизонти", випущеній у 2020 році, дизайнери показали, як може виглядати одяг із парусини та шлейок парашутів, на яких колоністи "примарсяться" на Червону планету. Також для одягу з цієї колекції характерний зручний вільний крій та червоно-землисті кольори та візерунки. З одного боку, вони нагадують пейзаж Марса, з другого — немаркі і практичні.

Світла пам'ять. Як організувати космічні похорони

Проєкт: набір для жалоби Soot Home Grieving Set

Автори: дизайнерка Франциска Штайнген, Німеччина

Щоб підготуватися до подорожей у космос, люди зараз повинні вирішити чимало проблем, зокрема етично складних. Наприклад, як поводитися, якщо колоніст помре ще впродовж подорожі чи одразу по прибуттю на Місяць чи Марс. Над цією проблемою розмірковують дизайнери, які прогнозують, що таких людей спалюватимуть, бо поховати їх у землю буде нереально ні на космічному кораблі, ані на інших планетах. Тому регулярно можна побачити концепти урн для померлих у космосі.

Цікавішим шляхом пішла дизайнерка Франциска Штайнген, яка ще в 2016 році виготовила концепт двох жалобних урн для космічних колоністів. Вона пропонує в одну урну поміщати попіл від особистих речей небіжчика, які його уособлюють. А другу урну використовувати для ритуалу жалоби: на дерев’яній підставці ставити і запалювати свічку, накривати її скляною колбою. Сажа від горіння свічки покриватиме скло — що довше вона горить, то чорніший колір. Це, на думку дизайнерки, гарно візуалізує моменти горювання і прощання з небіжчиком.

"Сажа дозволяє зробити горе видимим у нашому суспільстві, де смерть і жалоба досі табуйовані. І хоча часто людям необхідно поділитися своїми почуттями, вони цього не роблять. Мій проєкт дасть розраду, спонукатиме говорити про смерть і горе і ділитися почуттями з людьми навколо", — розповідає Франциска Штайнген.