Теорія говорить, що проблеми із захитуванням виникають через те, що органи чуття починають посилати в мозок різну інформацію.
Багато людей страждають від захитування під час поїздок на різних видах транспорту, що супроводжується такими симптомами як запаморочення, нудота, блювота. Але поки що немає єдиної думки, чому деякі люди можуть спокійно переносити дорогу, а для інших подорожі перетворюються на справжнє випробування, пише ScienceAlert.
Існує дві теорії, які приблизно пояснюють причину проблеми.
Теорія сенсорного конфлікту свідчить, що людей захитує через нашу власну систему рівноваги, яка залежить лише від одного органа. Те, що люди бачать і відчувають, поєднується з інформацією від вестибулярного центру, що розташований у внутрішньому вусі. Вся отримана інформація допомагає системі рівноваги працювати коректно.
Якщо ж інформація від людських очей, внутрішнього вуха та дотику не збігається, цей дисонанс може викликати почуття нестійкості та втрати рівноваги. Експерти вважають, що морська хвороба є саме невідповідністю інформації, що отримується від різних органів чуття. Голова та внутрішнє вухо повідомляють тілу, що воно рухається, хоча насправді воно є нерухомим.
Чим менше сенсорних невідповідностей людина відчуває в дорозі, тим менше її заколисує. Наприклад, поїздка в автомобілі гладкою та прямою дорогою викликає менше сенсорного дискомфорту, ніж звивистою дорогою з великою кількістю вибоїн.
Ця теорія вважається найпереконливішою, хоча вчені все ще намагаються розібратися в механізмах мозку, що викликають захитування.
Альтернативна теорія передбачає, що проблема полягає в контролі постави. Відповідно до неї, захитування виникає не лише через невідповідність сенсорної інформації.
До сенсорного дисонансу додається відсутність можливості змінювати позу тіла. Дійсно, під час поїздок не завжди є можливість пересуватися на власних ногах. Але в цієї теорії, за словами вчених, поки що мало доказів.
Причин захитування може бути занадто багато, але те, наскільки добре працюють системи зору та вестибулярний цент людини, впливають на її самопочуття в дорозі. Деякі захворювання, наприклад, мігрень або внутрішнього вуха — хвороба Меньєра, підвищують імовірність захитування.
На симптоми також упливають вік і стать людини. Деякі дослідження показують, що пік недуги посідає вік у районі 9–10 років і найчастіше зустрічається в жінок.
Багато людей також кажуть, що не відчувають нудоти, коли вони перебувають за кермом. Можливо, це пов'язано з тим, що водії краще передбачають рух транспортного засобу й отримують більше часу на обробку інформації. У цей же час пасажири отримують інформацію про поворот автомобіля вже в процесі того, що відбувається.
Учені радять людям, які страждають від захитування, спробувати зменшити невідповідність сенсорної інформації. Наприклад, забороняється читати чи дивитися фільми в машині, тому що це призводить до невідповідності між візуальною інформацією та нашими відчуттями. Експерти радять більше дивитись у вікно під час дороги.
Це дозволить зменшити нудоту, оскільки візуальна інформація більше відповідатиме даним від вестибулярного центру. Такий же метод працюватиме і на воді, а також у поїзді – необхідно зосереджувати увагу на пейзажах, що пропливають повз.
Крім цього, експерти рекомендують не надто наїдатись перед дорогою, не провітрювати автомобіль і не робити багато зупинок.
Якщо ж цих порад виявиться недостатньо, мандрівникам краще прийняти ліки від захитування. Медикаменти знижують активність у частині мозку, яка відповідає за рівновагу, або зменшують кількість сигналів, які мозок посилає в кишківник, що зупиняє нудоту або блювання.