Обітниця безшлюбності має дивовижні переваги: що виявили вчені
Нове дослідження показало, що обітниця безшлюбності ченців Тибету приносить користь їхнім родичам.
Учені з Університетського коледжу Лондона провели дослідження з вивчення життя ченців Тибету і вплив на все місцеве суспільство наявність члена сім'ї, який ніколи не одружиться та не матиме дітей. Результати виявились дуже цікавими, повідомляє ScienceAlert.
"Чому деякі люди стають частиною релігійних груп, які вимагають відмови від шлюбу? Адже розмноження — це природний еволюційний процес, який просто необхідний людині. Деякі вчені вважають, що так люди переслідують якісь свої особисті егоїстичні мотиви або піддаються впливу певних встановлених у маленькому чи великому співтоваристві норм. Наше дослідження, проведене в Західному Китаї, відповідає на це питання, адже ми вивчили явище довічної безшлюбності в буддійських монастирях Тибету", — говорить Рут Мейс із Університетського коледжу Лондона.
Приховані мотиви батьків ченців Тибету
Донедавна деякі сім'ї в Тибеті спеціально відправляли одного зі своїх синів у буддійський монастир. Зазвичай обґрунтуванням цього кроку ставало те, що в сім'ї тепер буде буддійський чернець. Але вчені вважають, що тут приховані ще й економічні та репродуктивні мотиви.
Учені провели вивчення генеалогічного древа більш ніж 500 сімей цз 21 села в Тибеті, щоб дізнатися, чи хтось із членів сім'ї був ченцем і як це вплинуло на подальшу долю сім'ї.
"У цих общинах Тибету все накопичене багатство сім'ї передається по чоловічій лінії. Ми з'ясували, що чоловіки, у яких є брат-монах, набагато багатші. Водночас для сестер буддійських ченців користі від цього не було. Швидше за все, це пов'язано з тим, що синам треба конкурувати за всі ресурси, які назбирали їхні батьки", — говорить Альберто Мікелетті з Університетського коледжу Лондона.
Менше синів — більше користі
Оскільки ченці не можуть володіти майном, то, відправивши одного зі своїх синів у буддійський монастир, можна уникнути боротьби за сімейне багатство. Зазвичай будинок переходить у спадок старшому синові, тоді як ченцями стають другі або пізніші сини, кажуть учені.
"Ми також з'ясували, що в чоловіків, у яких був брат-ченець, було більше дітей, ніж у чоловіків із братами, які не вирушили в монастир. І знову йдеться про відсутність конкуренції між братами", — каже Мейс.
Якщо ченці залишаються самотніми, це означає, що в селі менше за чоловіків змагаються за шлюб із жінками. Такі чоловіки також стають заможнішими та, відповідно, більше залучають жінок. Так обітниця безшлюбності буддійського ченця збільшує шанси інших братів на продовження роду цієї сім'ї та на хороший добробут.
"Це говорить про те, що в батьків, крім релігійних мотивів, є ще й економічні та репродуктивні міркування. Ось чому, коли іноді ченці відмовляються від проживання в монастирі, вони зазнають різкого засудження та неприйняття з боку своєї сім'ї", — каже Мікелетті.
Ще одні висновки вчених
За словами вчених, подібна модель поведінки деяких сімей може пояснити еволюцію батьківського ставлення до своїх дітей, включаючи навіть факти дітовбивства в різних культурах планети.
"Подібна схема поведінки може пояснити наявність малої кількості або взагалі відсутність у таких патріархальних спільнотах, як у Тибеті, жінок-монашок, які дають обітницю безшлюбності. Жінки більше конкурують між собою в спільнотах, де вони можуть отримати права на спадщину. Тому там і стало популярним явищем відхід жінок у монастир. Наприклад, це можна побачити в Європі", — каже Мейс.
Наразі вчені працюють над тим, щоб з'ясувати, чому кількість ченців і черниць відрізняється в різних релігіях і частинах світу.