Розділи
Матеріали

Дорогоцінності середньовіччя. У Швейцарії знайшли поховання із дивовижними прикрасами (фото)

Фото: Georgios Kefalas | Золота брошка-диск належала 20-річній представниці еліти

Під час розкопок у Базелі (Швейцарія) виявили 15 могил періоду раннього Середньовіччя, деякі з яких пишно оздоблені

Оскільки про наявність поховання цього періоду було відомо ще з ХІХ століття, рятівні археологічні розкопки провели в цьому районі перед прокладанням нових інженерних комунікацій. На початку цього року тут виявили могилу молодої дівчини з VI століття, поховану з неймовірним набором зі 160 намистин, пише Akeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Серед поховань із цінними знахідками найпомітнішою є золота застібка із могили жінки. Вона належить 20-річній представниці еліти, яка померла приблизно у VI столітті. Її скелет випадково пошкодили під час будівельних робіт у ХХ столітті, однак прикраси тоді залишилися незайманими.

У могилі знаходилася рідкісна золота брошка-диск, виготовлена з кольорового металу та покрита дорогоцінним. Потім туди вставили коштовне каміння зеленого гранату та синього скла і прикрасили золотим дротиком. Брошка, найімовірніше, тримала на шиї накидку, нині втрачену. Прикраси в похованнях, серед яких багато намиста, 160 перлин та римські монети, які також використовували у такий спосіб, свідчать про високий соціальний статус.

Коштовні намистини, знайдені в похованнях
Фото: Georgios Kefalas

Археологи виявили й інші поховання з цінними знахідками, зокрема могилу дівчини з інкрустованою золотом поясною пряжкою та 380 перлинами. В іншій могилі, яка належала чоловікові, знайшли також інкрустовану сріблом поясну застібку.

"Це надзвичайна знахідка", — заявив у п'ятницю журналістам археолог Гвідо Лассау з Базеля, адже такі артефакти "досить рідкісні" в ранньосередньовічних похованнях. Також останні відкриття доводять, що поховань значно більше, ніж раніше вважали дослідники.

Найдавніші залишки поселень у Базелі датуються середнім палеолітом (близько 130 000 років тому). Береги Рейну, район колишнього газового заводу (нині кампус Новартіс) і Мюнстерхюгель виділялися як основні райони заселення в бронзовому і залізному віках. Murus Gallicus (Галльська стіна), залишки якої все ще можна побачити поблизу Мюнстера, звели кельти в першому столітті до нашої ери для укріплення. Пізніше на цьому ж місці римляни побудували колонію Рауріка, яку згодом розширили до замку в третьому столітті. Після відходу римських військ римське населення оселилося у фортеці, а алемани розселилися на північ від Рейну і також в Аугсті.