Тепличні рослини. Чому наші пращури не отримували сонячних опіків, а ми згоряємо на сонці

Сьогодні ми знаємо про те, що ультрафіолетові промені негативно впливають на нашу шкіру, а тому ми вважаємо за краще використовувати різні сонцезахисні креми, головні убори й окуляри — все, що допоможе нам захиститися від небезпечного Сонця. Однак наші пращури проводили більше часу на відкритому повітрі та, здається, зовсім не боялися впливу сонячних променів, пише Genetic Literacy Project.

Біологічна антропологиня з Університету штату Пенсільванії Ніна Яблонськи запитала, чи завжди люди були такі одержимі захистом від сонячних променів. Заходячи на перед, на думку вченої, яка вивчала адаптацію приматів до навколишнього середовища, коротка відповідь — "ні". І, схоже, в цьому просто не було необхідності — протягом століть шкіра наших предків чинила опір упливу сонця.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Більшість історії та передісторії Homo sapiens написана на відкритому повітрі — по суті, шкіра була єдиним інтерфейсом між тілами наших предків і світом, у тому числі й ультрафіолетовими променями. Вчені вважають, що весь цей час людська шкіра пристосовувалася до умов, у яких опинялася.

Відомо, що протягом життя людини шкіра реагує на перебування на сонці — епідерміс (поверхневий шар шкіри) стає значно товщим через додаткові нові шари клітин, а в більшості людей ще й темнішим — клітини виробляють захисний пігмент (еумеланін). Ця молекула поглинає більшу частину видимого світла та шкідливе ультрафіолетове випромінювання, так захищаючи нашу шкіру. Кількість еумеланіну, що виробляється, безпосередньо залежить від генетики — у когось більше, у когось менше.

Ніна Яблонськи вивчала еволюцію пігментації шкіри людини та виявила, що в доісторичні часи колір шкіри наших предків безпосередньо залежав від довкілля. У наших предків, які жили ближче до екватора, була темна пігментована шкіра, здатна виробляти багато еумеланіну й добре засмагати. Водночас у людей, які жили в Північній Європі й Азії, наприклад, шкіра була світла та мала обмежену здатність виробляти еумеланін.

У ході дослідження вчені також помітили, що шкіра наших предків із часом адаптувалася до сезонних змін сонячного світла й ультрафіолетового випромінювання. Наприклад, влітку вона виробляла більше еумеланіну та ставала темнішою, а восени та взимку втрачала більшу частину пігменту. Вчені вважають, що в ті часи навіть у людей зі злегка пігментованою шкірою сонячні опіки були рідкісним явищем. По суті, з приходом весни шкіра стародавніх людей ставала товщою за тижні та місяці перебування на сонці.

Яблонськи зазначає, що помилково було б думати, що шкіра наших предків не була пошкодженою — сучасні дерматологи були б вражені. Незважаючи на те, що вчені не мають збереженої тисячолітньої шкіри наших предків, вони вважають, що вона була більш товстою та зморшкуватою через постійне перебування на відкритому повітрі.

Дослідники виявили, що ставлення людей до сонця різко змінилося, коли більшість наших предків почали осідати й жити в постійних поселеннях. Про це свідчать дані дослідження — до 3000 до нашої ери розвинулася ціла індустрія захисту від сонця. Наші пращури активно використовували різні парасольки, навіси, капелюхи й одяг, щоб захиститися від впливу ультрафіолетових променів. Варто зазначити, що деякі засоби захисту від сонця спочатку призначалися лише для знаті — наприклад, у Давньому Єгипті чи Китаї.

Цікаво, що в деяких регіонах наші предки почали також активно використовувати різні пасти з мінералів і рослинних компонентів для захисту від сонця — по суті, це були прадіди сучасного сонцезахисного крему. До речі, деякі з них, наприклад паста танака, досі використовуються в М'янмі.

Дослідники вважають, що в якийсь момент шкіра наших предків просто не встигала за їхніми переміщеннями та способом життя — у результаті рівень еумеланіну не встигав адаптуватися до нових умов, а тому не міг захистити людей так само, як наших давніх предків. Учені дійшли висновку, що в результаті наша шкіра просто втратила навичку адаптуватися до сезонних змін навколишнього середовища, а тому сьогодні, навіть якщо наша шкіра від природи темна, це, на жаль, не зможе захистити нас від болючих ушкоджень — опіків шкіри.

Раніше Фокус писав про те, що сонячні опіки здатні викликати рак навіть у китів і дельфінів.