Одна з найвідоміших туманностей у Всесвіті швидко змінюється: вчені не знають чому

Туманність NGC 6302, яка більш відома під назвою туманність Метелика, почала швидко змінювати свій вигляд. Спостереження показують, що за останні 11 років відбулися великі зміни в "крилах" космічного метелика, і вчені не розуміють, чому це відбувається, пише Inverse.

"Роками я порівнюю знімки цієї туманності, зроблені телескопом "Габбл", але жодного разу я не бачив нічого подібного", — каже професор астрономії Вашингтонського університету Брюс Балік.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відомо, що планетарні туманності з'являються завдяки розширенню газової оболонки зірок, що старіюь, — червоних гігантів. Більшість таких туманностей набувають форми гігантського кільця, але деякі стають схожими на крила, як це сталося з туманністю Метелика.

Астрономи вважають, що форма крил або перевернутого пісочного годинника з'являється через гравітаційний вплив другої зірки, яка обертається навколо батьківської зірки туманності. Незважаючи на те, що з часом "крила" таких туманностей можуть зрости, їхня первісна форма зазвичай не змінюється.

Балік і аспірант Орхуського університету Ларс Боргерт порівняли два знімки туманності Метелика, зроблені телескопом "Габбл" у 2009 та 2020 році. На знімках видно різкі зміни в матеріалі, з якого складаються "крила". Такого не мало статися, тому що червона гігантська зірка, яка створила ефект "крил", є зіркою, що помирає і чиї запаси палива давно добігли кінця.

Команда вчених побачила, що в зовнішніх частинах туманності матеріал рухається досить швидко — 500 кілометрів на секунду. У цей час матеріал поруч із центральною зіркою туманності розширюється набагато повільніше. Так струмені стикаються один із одним, формуючи безладні візерунки всередині "крил".

За словами автора дослідження, такий ефект важко пояснити за допомогою наявних теорій. Можливо, центральна зірка туманності, яка прихована за хмарами та пилом, злилася зі своєю зіркою-компаньйоном або ж украла матеріал у своєї найближчої зірки. Такий поворот подій міг утворити складні магнітні поля.

"Але разі це лише гіпотеза. Те, що відбувається з туманністю Метелик, показує нам, що ми не до кінця розуміємо формування планетарних туманностей. Далі ми хочемо отримати знімок центру туманності за допомогою телескопа Джеймса Вебба, що, можливо, розкриє секрет", — підкреслює Балік.

Учені відзначають, що десь за 5 млрд років наше Сонце перетвориться на червоного гіганта й так само сформує планетарну туманність. У міжзоряне середовище буде викинуто вуглець та інші важкі елементи, з яких у майбутньому сформуються нові планети.

"Це історія створення в Усесвіті, яка повторюється знову й знову. Процеси формування дають ключове уявлення про те, який уплив надає зоряна активність на появу зоряних систем", — підсумував учений.