Справа не в алкоголізмі. 5 пасм Бетховена показали, що його хвороба печінки була викликана чимось ще

Німецький композитор Людвіг ван Бетховен помер у 1827 році, після його смерті патологоанатоми провели розтин і виявили в його печінці безліч "вузликів розміром з квасолину". Тоді експерти припустили, що поганий стан печінки композитора пов'язаний із пристрастю до алкоголю, проте сьогодні вчені вважають, що було ще щось, пише The Guardian.

За словами першого автора дослідження Трістана Бегга з Кембриджського університету, за життя Бетховен часто стикався зі звинуваченнями у пияцтві. Однак нове дослідження доводить, що окрім пристрасті до алкоголю була ще генетика та інфекція, яка зробила печінку композитора більш уразливою — у результаті, як мінімум, потрібно менше алкоголю, щоб завдати подібної шкоди організму Бетховена.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захопливі новини зі світу науки!

У процесі дослідження Бегг з колегами вивчили вісім пасм волосся, яке, як вважається, належало великому німецькому композитору та піаністу. Дослідники вважали, що генетичний аналіз дозволить пролити світло на його життя, захворювання та смерть. Генетичний аналіз показав, що Бетховен переніс інфекцію гепатиту В, що збільшило ризик розвитку захворювання печінки, від якого, як вважається, і помер німецький композитор.

Зазначимо, що Людвіг ван Бетховен народився у Бонні у 1770 році та помер у Відні у віці 56 років. Відомо, що він страждав на прогресуючу втрату слуху, яка почалася після 20 років і призвела до того, що в 1818 році композитор став функціонально глухим.

Загалом дослідники вивчили 8 пасм волосся та генетичний аналіз показав, що лише 5 з них насправді належали німецькому композитору, тоді як ще два зразки були недостовірними, а третій не містив достатньо збереженої ДНК.

Один із зразків називається "замком Штумпфа", вважається, що це пасмо було прикладено до листа майстра з виготовлення арфи та фортепіано Йоганна Андреаса Штумпфа від 7 травня 1827 року, тобто, лише через кілька місяців після смерті Бетховена. У листі також був вірш, присвячений німецькому композитору.

Бегг із колегами вивчили цей зразок і виявили, що результати не можуть виключити генетичний внесок у прогресуючі проблеми зі слухом композитора, проте вони також не виявили значної схильності. Крім того, результати аналізу також не змогли пояснити скарги композитора на проблеми зі шлунково-кишковим трактом, які, як відомо, включали діарею та біль у животі. Дослідники зазначають, що генетичний аналіз не зміг підтвердити генетичних проблем, наприклад, непереносимості лактози або глютенової хвороби.

Більш ранні дослідження також припускали, що великий німецький композитор страждав на синдром роздратованого кишечника (СРК), проте новий аналіз також не зміг цього підтвердити. Водночас Бегг з колегами зазначають, що у розвиток СРК впливають чинники довкілля, тоді як генетична схильність може стати причиною розвитку хвороби, але у меншою мірою.

Проте робота дослідників проливає світло на смерть великого композитора — тепер дослідники припускають, що композитор мав високий генетичний ризик розвитку захворювання печінки і, мабуть, переніс інфекцію гепатиту В. Бегг зазначає, що алкоголізм насправді видається найпростішим поясненням вузликів печінки композитора. Однак тепер у дослідників є докази, що не тільки пристрасть до алкоголю пошкодила здоров'я Бетховена.

У процесі дослідження вчені порівняли зразки Бетховена з даними від чоловіків того ж віку та з тими самими факторами ризику та споживання алкоголю. Результати показують, що у кожного п'ятого у тій чи іншій формі був присутній цироз печінки.

Раніше Фокус писав про те, що Нотний лист із записами Бетховена оцінили у $200 тис.