Симфонія лівого вуха. Неврологи розкрили особливі вподобання людського мозку
Нове дослідження, проведене у Швейцарії, виявило цікаве слухове упередження в людському мозку — схоже, що він віддає перевагу радісним звукам зліва.
Коли ви нахиляєтеся, щоб нишком поділитися з кимось своїм секретом, подумайте про те, чи варто шепотіти в ліве вухо. Згідно з дослідженнями, проведеними нейробіологами з Університетської лікарні Лозанни, Швейцарського федерального технологічного інституту Лозанни (ШФТІЛ) та Університету Лозанни, особливість сприйняття нашим мозком радісних звуків свідчить на користь цього боку, пише Science Alert.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Це незвичайне відкриття ґрунтується на інтригуючих результатах сканування мозку 13 дорослих людей. Виявилося, що веселі звуки, такі як сміх, спричиняють інтенсивніший гул у звуковому центрі мозку, відомому як слухова кора, коли вони виходять із лівого напрямку. Це інтригуюче відкриття вказує на можливе тонке налаштування слухової кори головного мозку людини на користь напрямку звуків, які лоскочуть наші радісні почуття.
Хоча ці результати дослідження можуть здатися очевидними, вони ще не повністю розшифровані. У центрі уваги дослідників були лише коливання активності слухової кори, а переведення цих змін у сприйняття звуку залишилося практично невивченим. Для розкриття цієї таємниці необхідні подальші дослідження.
Попередні дослідження вже натякнули на те, що ліве вухо здатне розрізняти емоційні нюанси в голосі, що, можливо, вказує на приховану спеціалізацію. Оскільки ліве вухо надсилає інформацію безпосередньо в праву півкулю слухової кори, спочатку припускали, що права півкуля мозку може бути маестро в розшифровці емоцій. Однак останні дані, схоже, ставлять під сумнів це припущення.
Дослідження показало, що, коли учасники піддавалися впливу веселих людських голосів під різними кутами — ліворуч, у центрі або праворуч, — їхня слухова кора була на слуху, проявляючи активність з обох боків. Але коли звуки долинали виключно зліва, виникала чітка картина. Це викликало сильну нейронну реакцію, яка помітно була відсутня, коли радісні звуки долинали спереду або праворуч, пояснює нейробіологиня Сандра да Коста зі ШФТІЛ.
Звуки, не пов'язані з людською вокалізацією або ті, що несуть нейтральні чи негативні емоції, як-от безглузді голосні або панічні крики, здавалося, порушували цю лівосторонню закономірність.
Добре відомо, що напрямок звуку може впливати як на його якість, так і на наше сприйняття. Наприклад, сирена швидкої допомоги, що насувається, може викликати більш тривожну реакцію, ніж та, що віддаляється. З точки зору еволюції, така підвищена чутливість до звуків з певних напрямків може бути виправдана. Можливо, наші предки виживали, побоюючись несподіваних звуків ззаду. Однак лівосторонню перевагу емоційного змісту людського голосу не так просто розшифрувати.
Широко відомо, що певні функції мозку контролюються переважно однією стороною мозку. Однак у даному випадку ця закономірність не підтверджується. Коли лунав радісний людський голос, права півкуля слухової кори справді демонструвала інтенсивнішу реакцію в певній ділянці L3, але інші тести показали, що обидві півкулі мозку оживали у відповідь на звук.
Нейробіолоиняг Стефані Кларк ставить цікаві питання для подальших досліджень, ставлячи собі питання про те, на якому етапі розвитку людини вперше проявляється лівостороння перевага позитивних людських вокалізацій, і чи є ця риса унікально людською.
Коли ці загадки будуть розгадані, це може призвести до нових цікавих теорій. Можливо, це пов'язано з перевагою рук або навіть з асиметричним розташуванням наших внутрішніх органів? Тільки майбутні дослідження покажуть це.
Раніше Фокус писав про найгучніший вибух. Барабанні перетинки у людей лопалися навіть на відстані 64 км.