Розділи
Матеріали

Апарат NASA підлетів близько до Сонця та знайшов джерело невловимого явища: воно загрожує Землі

Фото: NASA | Апарат NASA підлетів близько до Сонця та знайшов джерело невловимого явища

За допомогою космічного апарата "Паркер" учені довідалися, де утворюється швидкий сонячний вітер.

Космічний апарат наблизився до Сонця на досить близьку за космічними мірками відстань у 8,5 млн км, і так йому вдалося виявити джерело швидких сонячних вітрів у верхньому шарі атмосфери зірки — сонячній короні, пише ScienceAlert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами авторів дослідження, опублікованого в журналі Nature, американських вчених Стюарта Бейла та Джеймса Дрейка, розуміння механізму виникнення різних типів сонячних вітрів дуже важливе. Це дозволяє краще зрозуміти, як Сонце випускає свої енергетичні частки та викликає геомагнітні бурі на Землі. Ці бурі можуть завдати серйозної шкоди системам зв'язку й енергетики на планеті, а також вивести з ладу супутники на орбіті.

Згідно з новим дослідженням, космічний апарат зміг виявити джерело швидких сонячних вітрів, тобто потоку заряджених часток. Виявилося, що ці вітри виникають у корональних дірах у верхньому шарі атмосфери Сонця — короні.

Насправді корональні дірки є звичайним явищем на Сонці. Вони виникають, коли лінії магнітного поля зірки замість того, щоб створювати замкнуті петлі, розкриваються та розширюються. У результаті з'являється регіон із холоднішою та не такою щільною плазмою, але ця ділянка корони Сонця видається трохи темнішою в ультрафіолетовому діапазоні. У корональних дірах формуються потужні швидкі сонячні вітри, які летять у космос зі швидкістю 2,7 млн км/год, а це у 2 рази більше, ніж швидкість звичайного сонячного вітру.

Корональні дірки є звичайним явищем на Сонці
Фото: NASA

Під час 11-річного циклу сонячної активності корональні діри можуть з'явитися в будь-який час. Коли наша зірка має низьку активність, то ці діри з'являються поряд із полюсами, але коли в Сонця настає сильна активність, то корональні дірки з'являються скрізь, і їх стає більше.

Коли космічний апарат "Паркер" укотре наблизився до Сонця, то виявилося, що він перебуває якраз над однією з корональних дір. Тому його пристрої змогли зібрати максимум корисних наукових даних.

Коли космічний апарат "Паркер" укотре наблизився до Сонця, то виявилося, що він перебуває якраз над однією з корональних дір
Фото: NASA

За словами вчених, як показали нові дані, корональні діри трохи нагадують насадку для душа. Тобто вони складаються з рівномірно розташованих плям, із яких вилітають струмені сонячних часток, що призводить до формування воронок шириною приблизно 29 тисяч км.

Учені вважають, що коли магнітні поля з протилежними напрямками перетинаються в цих воронках, силові лінії магнітного поля розриваються та знову з'єднуються. Цей процес називається магнітним переєднанням і відповідає за викид заряджених часток, які і є швидким сонячним вітром. Астрономи з'ясували, що деякі частки вилітають зі швидкістю в 10 разів більшою, ніж середня швидкість звичайного сонячного вітру. За словами Бейла, саме магнітне переєднання всередині цих воронкоподібних структур забезпечує джерело енергії швидкого сонячного вітру.

Як показали нові дані, корональні діри трохи нагадують насадку для душа
Фото: NASA

Автори дослідження вказують на те, що вивчити сонячний вітер у таких дрібних деталях із Землі неможливо, адже цей потік часток, подолавши 150 млн км від Сонця, після зіткнення з нашим магнітним полем змінюється. Але завдяки апарату "Паркер" учені можуть розкривати таємниці нашої зірки. Цей сонячний зонд вирушив на дослідження Сонця в серпні 2018 рокута за цей час уже 15 разів підлітав близько до нашої зірки.

За словами Бейла, вчені чекають наступних зближень апарата "Паркер" із Сонцем, коли він зможе підлетіти на відстань 6 млн км, щоб порівняти нові дані з наявними висновками. Але це може бути складним завданням, адже в Сонця незабаром розпочнеться пік його активності.

Фокус раніше писав ще про одне дослідження, яке стосувалося сонячних частинок, а також небезпечних для Землі спалахів на Сонці.