Доба на Землі протягом мільярда років тривала набагато менше, ніж зараз: із чим це пов'язано
Автори нового дослідження вважають, що через те, що Місяць розташовувався ближче до нашої планети, доба на Землі була на кілька годин меншою в далекому минулому.
Деякі люди часто кажуть, що їм не вистачає 24 годин, щоб виконати всі поставлені завдання. Але що б сказали ці люди, якби в добі було не 24 години, а набагато менше? Вчені припускають, що протягом приблизно 1 млрд років на Землі доба тривала лише 19 годин, і це пов'язано з тим, що Місяць був ближче до нашої планети, пише Jerusalem Post.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Учені Росс Мітчелл і Уве Кіршнер опублікували у виданні Nature Geoscience своє нове дослідження, у якому вони припустили, що доба на Землі кілька мільярдів років тому тривала лише 19 годин замість звичних дял нас 24-х.
Учені вважають, що мільярди років тому Місяць був ближче до Землі, але потім використав енергію обертання нашої планети, щоб віддалитися. Але тоді завдяки такому розташуванню супутника приблизно мільярд років на Землі встановилася доба тривалістю 19 годин.
Водночас учені вважають, що для того, щоб бактерії, які фотосинтезують, щодня виробляли більше кисню на планеті, Землі довелося чекати збільшення тривалості доби.
За словами Кіршнера, згідно з наявними моделями швидкості обертання Землі в далекому минулому, доба на Землі могла бути коротшою, ніж зараз. Як відомо, саме обертання Землі навколо своєї осі призводить до зміни дня та ночі й визначає тривалість цих тимчасових відрізків.
Десятиліття тому визначення потенційної тривалості діб на Землі в минулому вчені використовували вивчення шарів осадових порід, які залишилися після відливів і приливів. А вони, як відомо, з'являються в результаті гравітаційного впливу Місяця. Але ці дані не завжди були точними, стверджують автори нового дослідження.
За словами Кіршнера, у новому дослідженні вчені використали зовсім інший метод вивчення шарів осадових порід для виявлення астрономічних циклів Міланковича. Ці цикли відображають вплив змін обертання Землі навколо своєї осі та її руху по орбіті навколо Сонця на клімат. У межах дослідження вчені вирішили також перевірити одну з теорій, яка говорить про те, що тривалість доби на Землі в минулому тривалий час перебувала на постійному рівні.
"Окрім припливів в океанах, які викликає Місяць, на Землі існують ще й сонячні припливи, пов'язані з нагріванням атмосфери вдень. Сонячні атмосферні припливи не такі сильні, як місячні океанічні припливи, але так було не завжди. Коли в минулому Земля оберталася швидше, тяжіння Місяця було набагато слабшим. На відміну від Місяця, який уповільнює обертання Землі, Сонце прискорює його", — каже Мітчелл.
Учені припустили, що в минулому дві протилежні сили стали рівними одна одній, і такий припливний резонанс міг призвести до стабілізації земної доби на одному рівні. Вчені вважають, що протягом мільярда років у період часу історії Землі між двома й одним мільярдом років тому доба на планеті тривала, як уже було сказано вище, саме 19 годин.
Фокус уже писав про ще одне дослідження, яке передбачає, що доба на Землі в далекому минулому була ще меншою та тривала менше 13 годин.
Також Фокус писав, що до Землі летить гігантський астероїд, і він може знищити цілий континент на нашій планеті. Найближчим часом до Землі прилетять одразу два астероїди, але один із них по-справжньому небезпечний.