Промахнулися на 100 метрів. Чому Гринвіцький меридіан розташований не там, де повинен

Гринвіч у Лондоні є домівкою для нульового меридіана, проте простого відвідування всесвітньо відомої Королівської обсерваторії, на жаль, буде недостатньо, щоб дійсно переступити з однієї півкулі в іншу, пише IFLScience.

Дослідники пояснюють, це тому, що фактичний нульовий меридіан тепер відхиляється від того місця, де його вперше було встановлено 1884 року. Сьогодні це відхилення становить 102,5 метра. Науковці зазначають, що в цьому можна звинувачувати прогрес технологій і науку, а також міжнародне співробітництво.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Зазначимо, що меридіан — лінія, що з'єднує один полюс небесного тіла з іншим, яка зберігає довготу. На відміну від екватора, який можна визначити фізично, меридіани в обертових тілах залишаються довільними. Простими словами, ви можете встановити його там, де хочете, що люди та робили тисячі років. Довгота дає вам координати схід-захід, але це працює, тільки якщо у вас є нульова точка. І ця точка — нульовий меридіан.

Століттями країни встановлювали нульові меридіани на свій розсуд, але переломний момент стався в Англії. Протягом століть тут нульовий меридіан проходив через собор Святого Павла в центрі Лондона, аж поки 1721 року його не перенесли в Гринвіч. Приблизно в той самий час було розроблено способи вимірювання довготи в морі, а 1767 року Королівська обсерваторія опублікувала перший Морський альманах. По суті, все це і зробило Гринвіч точкою відліку на карті.

За словами куратора Королівської обсерваторії в Гринвічі Луїзи Діви, меридіан встановлюється за точним часом проходження певних зірок над головою, і, по суті, все було добре ще кілька десятиліть тому.

Однак використання Глобальної навігаційної супутникової системи (GPS) виявило невідповідність між тим, що було встановлено як нульовий меридіан, і тим, де він насправді має розташовуватися. Спочатку вчені вважали, що проблема викликана внутрішніми протоколами супутників або невеликими проблемами з хронометражем.

Однак досить скоро виявилося, що це не так. Дослідження 2015 року показало, що проблема в гравітації. Річ у тім, що астрономічний метод вимагає, щоб зірки проходили точно над головою, однак наскільки можна бути впевненим, де знаходиться "верх"?

За словами Діви, звичайний підхід полягав у тому, щоб знайти "низ". У результаті це було зроблено за допомогою гравітації, адже вона притягує все до центру планети. Однак гравітація на Землі, на жаль, не скрізь однакова, оскільки внутрішня частина планети та її поверхня мають відмінності.

У результаті на вимірювання, які були зроблені в Гринвічі, вплинули локальні зміни гравітації, оскільки гравітаційне тяжіння навколо всієї нашої планети, на жаль, не постійне. Водночас навігаційні супутники рухаються навколо самого центру Землі, і на них не впливають зміни — річ у тім, що і багато, і вони проводять багато вимірювань на відстані, що згладжується.

Унаслідок цих не стикувань уся система буквально "почала трохи зсуватися". У результаті меридіан супутника розташований приблизно за 102 з половиною метри на схід від меридіана Гринвіча.

Зазначимо, що астрономічний і супутниковий підходи були приведені у відповідність із міжнародним еталонним меридіаном, який тепер є нульовим.

Раніше Фокус писав про те, що як вчені виявили силу, що створила все у Всесвіті.