Найдавніше поховання неоліту: археологи заново датували останки дівчини з іспанської печери

На просторах Піренейського півострова в печері, розташованій на півночі Іспанії, виявлено стародавнє поховання віком понад 7 000 років, що робить знайдені останки одними з найдавніших, які коли-небудь знайдені в цій місцевості, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Вперше печера Галерія-дель-Сілекс (Galería del Sílex), яка належить до археологічного комплексу Сьєрра-де-Атапуерка, привернула до себе увагу в 1972 році. Спочатку її віднесли до бронзового віку, але наявність шести неолітичних глиняних посудин, розташованих поряд з елементами людського скелета в одному із заглиблень, спонукали до перегляду віку знахідок.

Процес радіовуглецевого датування, застосований до чотирьох різних кісток, пов'язаних з трьома окремими особами, показав, що печеру використовували для поховань протягом 3 000 років. Найстаршим з останків, які належать молодій дівчині (І-5) віком 13-14 років, вже понад 7 000 років. Останнє поховання відбулося близько 3450 років тому.

У дослідженні зазначається: "Крім того, шість керамічних посудин, піднятих із глибин Сіми А і належать до раннього неоліту, сумісні з датою, яку ми отримуємо для І-5. А тому є підстави вважати, що вищезгадані фрагменти посудин навмисно помістили в Сіму А разом з частковими останками I-5".

Ймовірно, цю печеру використовували від раннього неоліту до бронзового віку. Найнезвичнішим є те, що найдавніші скелети, знайдені на цьому місці — дівчини-підлітка І-5 — передують зародженню неолітичних поховальних традицій в Іберії приблизно на 1 000 років.

Попри наукову дискусію щодо призначення печери, автори дослідження наводять переконливі докази, що підтверджують її роль як поховання.

"Людські останки з Галерія-дель-Сілекс знайдені не в побутовому контексті людського перебування в печері, а в двох ямах (simas), розташованих на відстані понад триста метрів від стародавнього входу, — пояснюють вони. — Це дозволяє припустити, що Галерія-дель-Сілекс могла бути зоною, зарезервованою для поховання померлих людей в період раннього неоліту".

Важливою точкою відліку стає те, що автори порівнюють цю знахідку з двома іншими неолітичними пам'ятками регіону — Ель Порталон та Ель Мірадор. Перша з них слугувала житловим анклавом, тоді як другу використовували для тваринництва. Такі відкриття дозволяють по-новому поглянути на просторову динаміку, характерну для поселень кам'яного віку.

Науковці наголошують, що їхнє дослідження "висвітлює особливе поєднання функцій у Сьєрра-де-Атапуерка в епоху раннього неоліту, де різні печери призначені для виконання спеціалізованих функцій: житла в Ель Порталон, утримання худоби в Ель Мірадор і поховання в Галерія-дель-Сілекс".

Раніше Фокус писав, який вигляд насправді мала древня людина Етці. Виявляється, попередні припущення хибні через забруднення сучасною ДНК людини.