Одне з найскладніших творінь природи. З чого складаються наші унікальні очі та як вони працюють

Наші очі є критичним органом чуття для виживання і сприйняття багатогранності та краси світу навколо. Ми всі знаємо про очні хвороби, способи лікування, протези, окуляри та лінзи. Але мало хто заглиблюється в саму суть цього дивовижного органу, в його будову. На щастя, наука вже давно вивчає наш еволюційний унікальний "об'єктив" і готова надати всім допитливим зрозуміле і захопливе пояснення про будову наших очей, пише Live Science.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Отже, почнемо з найпомітніших, з дозволу сказати, таких, що кидаються в очі, моментів. На передньому плані нашого ока знаходиться рогівка. Вона, як прозорий щит, прикриває передню частину ока, допомагаючи сфокусувати більшу частину світла на чутливому екрані — сітківці, розташованій у задній частині ока. Рогівка складається в основному з білка — колагену. Він не тільки пропускає світло, а й надає оку міцності, що особливо важливо, оскільки це місце досить часто зазнає травм.

За рогівкою знаходиться кришталик. Уявіть його у вигляді маленького прозорого збільшувального скла. Він завершує роботу з фокусування світла на сітківці. І так само, як фотоапарат може налаштовуватися на зйомку як близьких, так і далеких планів, наш кришталик може змінювати форму, даючи нам змогу бачити предмети як поблизу, так і вдалині. Така гнучкість кришталика досягається завдяки певним білкам, які також забезпечують його прозорість.

Тепер поговоримо про сітківку ока. Уявіть собі, що це екран усередині камери. Доктор Парвез Хоссейн описує її як щось схоже на фотоплівку. У цій ділянці розташовані спеціалізовані нервові клітини, відомі як паличкові та колбочкові фоторецептори. Коли вони вловлюють світло, то посилають електричні сигнали в наш мозок через структуру, що нагадує кабель, звану зоровим нервом. Саме цю передачу сигналів наш мозок сприймає як зір.

В оці є й інші допоміжні елементи. Це кон'юнктива — захисна прозора оболонка, що покриває внутрішню поверхню повік. Потім знаходиться склера — біла частина ока, що надає йому форму і захищає його. Кольорова частина, яку ви бачите в очах людей? Це райдужна оболонка. У ній знаходиться зіниця — маленьке чорне коло, і вона працює як діафрагма фотоапарата, визначаючи, скільки світла має потрапити в око. Колір райдужної оболонки визначається кількістю пігменту — меланіну. В очах також є рідини, які допомагають їм зберігати форму та забезпечують живлення.

Але, як і всі інші частини тіла, наші очі з часом змінюються. Одна з головних змін відбувається в кришталику. З роками він стає менш гнучким, тому багатьом із нас до середнього віку потрібні окуляри для читання. Кришталик також може стати менш прозорим, у ньому утворюються ділянки, звані катарактою. Багато літніх людей, особливо старше 80 років, стикаються з катарактою. Хоча вік є основним чинником, такі звички, як куріння, і захворювання, подібні до діабету, можуть збільшити ризик.

Існує також проблема, яка називається віковою макулярною дегенерацією. Це захворювання, що вражає центральну частину сітківки ока. Оскільки клітини кришталика і сітківки не оновлюються, з часом вони стають більш схильними до зносу. Такі чинники, як ультрафіолетове опромінення і високий рівень кисню в оці, можуть прискорити цей процес.

По суті, наші очі — це складний орган, у якому гармонійно працюють різні компоненти. Це не тільки вікна в нашу душу, а й свідчення інженерної досконалості природи. Краще розуміння їхнього стану допомагає нам більше цінувати їх і піклуватися про них у міру старіння.

Раніше Фокус писав про те, як саме людям вдалося розвинути свій зір. Дослідники вважають, що своїм унікальним зором ми зобов'язані зовсім не поетапній еволюції, а введенню нової ДНК з бактерій.

Також Фокус писав про дивовижну еволюцію коней, яка позбавила їх пальців. Завдяки аналізу викопних останків і сучасних коней, міжнародна команда вчених виявила докази унікальної будови стопи предків сучасних коней.