Нетрадиційний ритуал перевірки статі: навіщо крісло з отвором Папі Римському
Найбільш незвичний і, здавалося б, незручний предмет для сидіння в історії, це, напевно, "sedes stercoraria" або "гнойове крісло". Цей загадковий стілець відіграв унікальну роль в церковній історії Ватикану.
Згідно з легендою, sedes stercoraria слугував інструментом для нетрадиційного ритуалу: новообрані Папи Римські мали сісти на нього, щоб їхні статеві органи оглянули. Це робилося не для перевірки здоров'я, а щоб переконатися у чоловічій статі Папи, пише Big Think.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Витоки цього своєрідного ритуалу сягають суперечливої постаті Папеси Іванни. Легенда свідчить, що вона, будучи транслюдиною та великою вченою, змогла піднятися аж до понтифікату. Вона служила Папою два роки не викликаючи підозр, аж поки не померла під час урочистої процесії від собору Святого Петра до собору Святого Іоанна Латеранського. Згідно з легендою, в неї почалися пологи, які й призвели до смерті.
Ця історія залишається оповита таємницею: історики не можуть дійти консенсусу щодо дати її народження, місця народження чи точних часових меж її папського правління. Розбіжності існують навіть щодо століття, в якому вона могла жити: одні відносять її до одинадцятого століття, а інші — до дев'ятого.
Хоча правдивість легенди залишається під питанням, сама думка про можливе існування Папеси, очевидно, вселила в Церкву достатньо трепету, щоб спровокувати створення сумнозвісного стільця. Новообраний Папа був зобов'язаний роздягнутися до пояса перед пильною аудиторією і сісти на крісло, де лікар проводив огляд статевих органів.
Після цього інтимного огляду лікар, як повідомляється, звертався до натовпу, проголошуючи: "Duos habet et bene pendentes!", що перекладається як "У нього два (яєчка) і вони гарно висять!", якщо вірити історику Фернану Леруа.
Однак важливо визнати, що цей міф, яким би цікавим він не був, є саме міфом. Ця надзвичайна розповідь, схоже, є продуктом фантазії істориків, які прагнули додати веселості Ватикану. Насправді, існують припущення, чому розповіді про sedes stercoraria зрештою зникли в невідомості.
Одна з теорій стверджує, що на початку шістнадцятого століття деякі письменники з іронічним гумором припустили, що ритуал вийшов з ужитку через численних бастардів, яких народили останні Папи, що не викликало сумнівів щодо їхньої статі.
А проте загадкова легенда про sedes stercoraria залишається стійким свідченням багатогранної і часто своєрідної історії Ватикану.
Раніше Фокус писав про погану ідею влади США: як американці врятували Великий каньйон у 60-х роках.