Перед вибухом викинула масу, що дорівнює Сонцю: з'ясувалося, як гинуть великі зірки

Згідно зі спостереженнями, велика зірка, що вибухнула в галактиці Цівочне Колесо в травні 2023 року, несподівано втратила масу приблизно одного Сонця в останні роки свого життя й потім уже переродилася в наднову. Про це повідомляє Space.com.

Таке відкриття проливає світло на те, що відбувається з великими зірками в їхні останні дні.

Уночі 19 травня японський астроном-аматор Коїчі Ітагакі проводив чергове спостереження за надновою зіркою за допомогою телескопів, розміщених у трьох віддалених обсерваторіях Японії.

Астрономи-аматори часто відкривають зірки, що вибухають, раніше за професіоналів: в Ітагаки таких відкриттів понад 170.

Він помітив світло SN 2023ixf і одразу зрозумів, що знайшов щось особливе. Зірка вибухнула в сусідній галактиці Цівочне Колосо, що за 20 млн світлових років від нас у сузір'ї Великої Ведмедиці. З космічної точки зору це близько.

Незабаром астрономи-аматори з усього світу почали придивлятися до SN 2023ixf, тому що Цівочне Колесо — популярна галактика для спостереження. Але часто наднові зірки помічають лише через кілька днів після вибуху, і те, що відбувається на ранніх етапах, залишається загадкою.

SN 2023ixf була близька до нас і була виявлена порівняно рано, тому й стала головним кандидатом для докладного вивчення.

Астроном-аматор поділився своїм відкриттям із аспірантом Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики (CfA) Дайчі Хірамацу, і той негайно узявся до роботи.

Космічний об'єкт тепер розглядали за допомогою кількох професійних телескопів.

Виміряли спектр світла наднової й те, як це світло змінилося найближчими днями й тижнями.

Спектр SN 2023ixf показав, що маса зірки більш ніж у вісім разів більша за масу Сонця.

"Наші нові спостереження виявили значну та несподівану втрату маси — близьку до маси Сонця — в останній рік перед вибухом", — пояснив дослідник.

Можна уявити зірку, що викидає зі своєї поверхні величезний обсяг матеріалу. Навколо приреченої зірки виникне пилова хмара зоряного матеріалу.

Ударна хвиля наднової повинна не тільки прорватися крізь зірку, розірвавши її на частини, але також повинна пройти через увесь викинутий матеріал, перш ніж вона стане видимою.

Судячи з усього, вивчення наднової зайняло кілька днів.

У випадку SN 2023ixf викинутий матеріал усе ще перебував дуже близько до зірки, тобто був викинутий зовсім недавно, і астрономи на це не очікували.

Американському досліднику Едо Бергеру вдалося побачити зіткнення ударної хвилі наднової та навколозоряної хмари, він спостерігав у телескоп, встановлений в обсерваторії на Гаваях.

"Єдиний спосіб зрозуміти, як поводяться масивні зірки в останні роки свого життя аж до моменту вибуху, — це виявити наднові, коли вони дуже молоді й бажано поблизу, — сказав Бергер. — Використовуючи як оптичні, так і міліметрові телескопи, ми, по суті, перетворили SN 2023ixf на машину часу, щоб відновити те, що робила її зірка-прабатько до моменту своєї смерті".

Розвинену масивну зірку можна уявити як цибулину з різними шарами. Кожен шар складається з різних елементів, що утворюються в результаті послідовного ядерного спалювання в шарах зірки. У міру старіння зоряного об'єкта його ядра стискаються, і зірка стає дедалі гарячішою.

Нагадаємо, що обсерваторія НАСА показала зоряне виверження 180-річної давності.

Також повідомлялося, що 2025 року на Місяць запустять радіотелескоп для пошуку сигналів космічних Темних віків.